УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (далі УГКЦ) є найбільшою Східною Католицькою Церквою свого права (Ecclesia sui juris).

УГКЦ належить до групи Церков візантійського обряду, які перебувають у повному сопричасті з Римcьким Архиєреєм і визнають його духовну та юрисдикційну владу. У цьому контексті "обряд" означає літургічне, богословське, духовне та правове насліддя.

НАЗВИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА ОКРЕСЛЕННЯ УГКЦ:
Унійна Церква;
Українська Католицька Церква;
Українська Католицька Церква візантійського обряду;
Київська Католицька Церква.

Назву Греко-Католицька Церква запровадила імператриця Марія-Тереза у 1774 році для того, щоб відрізнити її від Римо-Католицької та Вірменської Католицької Церков.

В офіційних церковних документах для окреслення УГКЦ вживали термін Ecclesia Ruthena unita. Із 1960 року в офіційних документах фігурує назва Українська Католицька Церква стосовно українських католиків діаспори та підпільної на той час Церкви у радянській Україні. У папському статистичному річнику Annuario Pontificio використовують назву Українська Католицька Церква візантійського обряду. На Синоді Єпископів УГКЦ (вересень 1999 р.) було запропоновано вживати назву Київська Католицька Церква, яка підкреслювала б ідентичність цієї Церкви.