Архів >>

Версія для друку

У суботу, 2 лютого, урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, яку буде відслужено в Прокатедральному соборі Святої Софії у Римі о 17.00 (римського часу), фактично завершиться візит «Ad limina Apostolorum» греко-католицьких єпископів з України. На цій Літургії буде також вшановано Главу і Отця УГКЦ Блаженнішого Любомира, який у 2008 році святкує 75-ліття життя (народився 26 лютого 1933 року) і 50-ліття священства (висвячений на священика 30 березня 1958 року).

Напередодні, 31 січня, Вселенський Архиєрей прийняв на приватних аудієнціях Владику Миколая (Сімкайло), Єпарха Коломийсько-Чернівецького, Владику Юліяна (Вороновського), Єпарха Самбірсько-Дрогобицького, разом із його єпископом-помічником Владикою Ярославом (Прирізом), Владику Михаїла (Колтуна), Єпарха Сокальсько-Жовківського, та Владику Василя (Семенюка), Єпарха Тернопільсько-Зборівського. А 1 лютого із Святішим Отцем зустрілися Владика Володимир (Війтишин), Єпарх Івано-Франківський, Владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський, і Владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський.

Після цих аудієнцій, з нагоди завершення візиту «Ad limina Apostolorum», розпочалася заключна спільна зустріч Папи Венедикта XVI з усіма греко-католицькими єпископами з України. Згідно із повідомленням українського відділу Радіо Ватикан, вітальне слово Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, зачитав Владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ. У зверненні до Святішого Отця, Глава УГКЦ виокремив два моменти. Перший – це те, що греко-католицькі єпископи з України, зібрані навколо особи Папи, у видимий спосіб виявляють незліченне багатство божественних дарів, що збагачують Вселенську Церкву, а також показують її єдність, яка полягає не в однаковості, а в гармонії між відмінними. «З цього таємничого і радісного досвіду випливає другий момент – вдячність, яку хочемо висловити Господу Богу нашому за незліченні ласки, якими обдаровує нас і за служіння "єдності в любові", до якого Він покликав святого Петра і його наступників на Римській катедрі», – йдеться у зверненні Блаженнішого Любомира.

Пригадавши про те, що довге випробування переслідуваннями і життя в катакомбах зміцнило Греко-Католицьку Церкву в Україні у свідченні єдності та у вірності Єпископові Риму, у зверненні Предстоятеля УГКЦ зазначає, що сьогодні вона, скріплена Божою благодаттю і кров'ю мучеників, дивиться у майбутнє з готовністю протистояти душпастирським та культурним викликам. Особливим завданням УГКЦ названо те, до якого її закликав Венедикт XVI у листі з нагоди 60-річчя Львівського псевдособору, а саме «з одного боку, зберігати видимою східну традицію, а з іншого – сприяти зустрічі традицій, засвідчуючи не лише їхню сумісність, але також про їхню глибоку єдність у відмінностях».

«Саме для того, щоб належно і згідно з нашою Східною Традицією відповісти на ці завдання, на це свідчення, дозволяємо собі ще раз просити для нашої Церкви визнання патріархату, якого дедалі більше очікують наші вірні, пам'ятаючи про навчання Ісуса: "стукайте і відчинять вам", а також з запрошенням, неодноразово зверненим до нас Вашим достойним попередником, Слугою Божим Іваном Павлом ІІ: “наполягайте; наполягайте, бо ви маєте на це право і прийде слушний момент"», – сказано у зверненні до Вселенського Архиєрея Глави Української Греко-Католицької Церкви.

Блаженніший Любомир також відзначив, що погляд в майбутнє дає усвідомлення зовнішніх та внутрішніх труднощів, яким треба буде вийти назустріч, і які пов'язані з різними аспектами, як от ситуація в державі, проблеми, пов'язані з масовою міграцією, духовне, моральне та структурне відновлення спільнот, часто матеріально вбогих, але багатих духом, а також наслідки поділу між християнами. Але, водночас, не бракує знаків надії. А це – віра мирян, готових до співпраці, їхня відкритість на поглиблення віри, зацікавлення темами формації, консолідація структур, якісний зріст священиків та мирян, стабілізація богопосвяченого життя, а передовсім – «видиме благословення Божої благодаті».

«Нашим живим прагненням є підтримувати живі та плідні, впорядковані та стабільні, стосунки з інституціями Апостольської Столиці, усвідомлюючи багатства, які з них можуть взаємно випливати», – зазначає Глава УГКЦ, додаючи, що з цією метою було б корисним, щоб у дикастеріях Римської курії були радниками також представники нашої Церкви.

«Ваша Святосте, чекаємо вашого братерського слова, заохочення, конкретного зрозуміння, одночасно, просячи благословити всіх наших вірних на батьківщині та в діаспорі, разом з їхніми пастирями, покладаючись завжди на взаємну згадку в молитвах до "Отця всіх благодатей"», – цими словами закінчується звернення до Папи Блаженнішого Любомира, – повідомляє український відділ Радіо Ватикан.

Тоді до греко-католицьких єпископів з України звернувся Святіший Отець Венедикт XVI. Папа передусім висловив свою радість, що після того, як Церква наново віднайшла повну свободу, єпископи УГКЦ змогли прибути до Ватикану, «щоб представити відроджені, повні віри спільноти, які ніколи не переставали відчувати себе в повному сопричасті з Наступником Петра».

Після цього Святіший Отець відзначив великі зусилля УГКЦ задля того, щоб постійно підтримувати, зміцнювати і справджувати єдність та співпрацю у спільнотах, щоб змогти разом вийти назустріч викликам. При цьому Папа Венедикт XVI звернув увагу на священиків, які за його словами, надають владикам необхідну допомогу. «Радо користаю з нагоди, щоб виявити моє щире визнання їхній щоденній апостольській діяльності. Підбадьорюйте їх, достойні брати, щоб у різних ініціативах оновлення, вони не йшли за новизною світу, але пропонували суспільству такі відповіді, які лише Христос може дати на очікування справедливості і миру людського серця. Для цього потрібна відповідна інтелектуальна і духовна підготовка, що включає постійний формаційний шлях, розпочатий у семінаріях, де завжди потрібно особливо дбати про дисципліну та духовне життя, і продовжуваний, пізніше, протягом років служіння», – при цьому сказав Святіший Отець.

Тоді Папа торкнувся питань постійної формації священиків, співпраці з римо-католицьким єпископатом, богопосвяченого життя, екуменічної діяльності та залучення мирян до життя Церкви.

«Достойні брати, сьогоднішня зустріч, яка відбувається після понад сімдесяти років, дозволяє нам разом піднести до Бога слова подяки за відродження вашої Церкви після драматичного періоду переслідування. Для мене важливо, при цій нагоді, запевнити вас, що Папа всіх вас має у своєму серці, з любов'ю супроводжує вас і підтримує у вашій нелегкій місії. Прошу вас передати мої щирі вітання священикам, вашим першим співробітникам, монашеству, як також усьому християнському людові, зокрема дітям, молоді, родинам, хворим і тим, що зазнають труднощів. Кожному запевняю згадку в молитві, закликаючи на всіх постійну опіку Небесної Богоматері і ваших святих покровителів. На завершення, з любов'ю уділяю особливе Апостольське благословення вам, вашим спільнотам і дорогому українському народові», – сказав на завершення Венедикт XVI, Папа Римський.

Департамент інформації УГКЦ

(за матеріалами Радіо Ватикан)

На фото:

зустріч із Святішим Отцем;

у базиліці Святого Івана на Латерані;

у базиліці Святої Марії Більшої;

у базиліці Святого Павла поза мурами.