„Буду уповати не на власні сили, а тільки на Божу волю і поміч”: інтерв’ю з Преосвященним Владикою Ігорем (Возьняком) перед його введенням на престол Львівської архієпархії

- Невдовзі, 10 листопада, відбудеться Ваша інтронізація. Що для Вас означає цей день?

- Для мене, як духовної особи, це насамперед день нового покликання, - день виконання Божої волі. Очевидно, що я його приймаю зі страхом, бо розумію, яка велика відповідальність лягає на мої плечі. Я не один раз пригадував собі пророка Мойсея, який спершу не хотів приймати Божої волі, не хотів бути провідником свого народу. Але Господь подавав йому різні знаки, немовби переконуючи прийняти покликання, і той погодився. Я усвідомлюю дуже велику відповідальність і переконаний, що Господь Бог буде мені допомагати виконати цю Його волю.

- Того самого дня буде зачитано декрет про піднесення Львівської єпархії до гідності архієпархії. Як би Ви прокоментували таке рішення Синоду?

- Наші ієрархи бажають, щоб Церква розвивалася, особливо тут, в Україні. Маючи тисячолітню історію, наша Церква, однак, є такою ж молодою, як і держава. Це зумовлено тим, що вона була змушена перервати привселюдну діяльність і піти в підпілля. Хоча її праця певною мірою була обмежена, проте вона приносила багато добра: в підпіллі ми також священнодіяли і виконували свої обов'язки, допомагали нашим вірним в освяченні їхнього життя, наближенні до Бога.

Приймаючи ті чи інші рішення, наші владики думають не тільки про добро Львівської архієпархії, а бажають, щоби розвивалася вся наша Церква. Я вважаю, що її розвиток за короткий час є досить швидким: достатньо лише згадати різні новостворені інституції, зокрема університет, ліцей, школи, семінарія тощо. Наші владики хочуть також, щоби на території України було кілька митрополій. Думаю, що рішення нашого Синоду йдуть у доброму і правильному напрямку.

- Скільки сьогодні у Львівській архієпархії священиків, вірних, парафій і т.п.?

- У цей час Львівська архієпархія не є дуже великою. Найбільше наших вірних зібрано у Львові. Окрім цього міста, до Львівської архієпархії належать: Пустомитівський, Золочівський і Яворівський райони. Архієпархія налічує 300 священиків, 8 дияконів і 280 парафій. Щодо кількості вірних важко назвати конкретну цифру. Думаю, що незабаром, коли нам вдасться зібрати з наших парафій статистичні дані, можна буде назвати певне число. Ми плануємо видати шематизм нашої архієпархії, де буде вказано кількість вірних.

- Ви як Єпарх Львівський не розпочинаєте з нуля: в архієпархії вже функціонують різні комісії, мас-медіа тощо. Які завдання плануєте вирішити першочергово?

- Насамперед я хотів би звернути увагу на наших священиків, організувати їхній „довишкіл”. Ми вже попередньо домовилися з викладачами з університету та семінарії, які мають певну програму, і вони готові цьому посприяти. Якщо не цього року, то з наступного ми почнемо допомагати священикам підвищувати свою кваліфікацію. Потрібно також звернути увагу на наше прес-бюро, щоб воно оперативно інформувало ЗМІ про діяльність нашої архієпархії. Щодо створення нових комісій, то тут я поспішати не буду. На мою думку, треба спершу перевірити діяльність тих комісій, які вже діють, щоб вони приносили користь. Важливо теж, щоб душпастирювання священиків було глибшим, щоб воно проникало в їхні душі для досягнення належного рівня їхнього духовного життя і поширення цього на вірних.

- Владико, чи плануєте проводити якісь структурні зміни у Львівській архієпархії?

- Насамперед ми створимо ті структури, у яких є першочергова потреба. А далі час покаже, чи потрібно ще щось творити і ще когось залучати до праці. Першочерговим завданням було би згідно із приписами, які є в канонічному праві, покликати конкретних осіб до виконання певної функції. Важливо також прислухатися до осіб, які є поруч – отців-протопресвітерів, членів Ради радників і Пресвітерської ради, наших мирян. Потрібно збирати їх у невеликому колі, прислухатися до їхніх порад стосовно певних ситуацій і рішень. Я не хочу одноосібно щось вирішувати, але рівно ж не варто боятися помилок. Тому потрібно буде більше прислуховуватися, радитися і тоді вже приймати якісь рішення. Однак у ситуаціях, коли немає часу радитися, я буду уповати не на власні сили, а тільки на Божу волю і поміч.

- Якими будуть Ваші перші слова до вірних архієпархії після введення Вас на престол?

- На самій інтронізації насамперед будуть слова вдячності Богові, нашому Синодові, який два рази вказав на мою особу і я прийняв це як Божу волю. Найважливіше - це вміти відчитувати Божу волю і погоджуватися з нею, виконувати її та інших спонукати до того. Хочу, щоб у нашій архієпархії основною була Божа воля. Як єпархія покликана служити людям, так і я. Менше себе бачу як адміністратор, хоч цього адміністрування я не можу уникнути, бо воно лягає на мої плечі, але я хочу це робити в дусі служіння нашому народові.

Розмовляв о. Ігор Яців

На початок