16 квітня 2009 року

Страсний тиждень. Великий Четвер. Спомин Тайної Вечері.
Преп. ісп. Микити, ігумена обителі Мидикійської.
(Літургія св. Василія Великого)

У понеділок, вівторок і середу Страсного тижня Божественні Літургії Святого Івана Золотоустого не правляться, а служиться Літургія Напередосвячених Дарів. У четвер і суботу - Літургія Святого Василія Великого з вечірнею. П'ятниця - алітургічний день.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
  
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

 

Святий Микита

Святий Микита жив у Кесарії в Малій Азії. За порадою побожного самітника Степана він вступив до Мідікійського монастиря на горі Олімп у Бітинії. За п'ять років він зробив такий великий поступ у богословських знаннях, що його 790 року було висвячено на священика. У 814 році він став настоятелем монастиря.

За те, що Микита сміливо обороняв вшанування святих образів, імператор Лев Вірменин наказав кинути його до в'язниці. Шість літ він мучився на засланні, яке відбував на острові св. Гликерії. Повернувшись після смерті імператора 820 року, Микита поселився в пустелі біля Царгорода. Там у молитві й покуті провів чотири роки. Відійшов до Господа по небесну нагороду 824 року.

1 послання ап. Павла до Коринтян 11, 23-32

Браття, я, що прийняв від Господа, те передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши хвалу, розламав і сказав: Прийміть, їжте: Це є тіло Моє, що за вас ламається. Робіть це на Мій спомин. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша – новий завіт у Моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на Мій спомин. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, смерть Господню звіщаєте, поки Він не прийде. Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої. Хай, отже, кожний випробовує себе самого, і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу Бо хто їсть і п'є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п'є. Ось чому у вас багато недужих та хворих, та й чимало умирають. Якби ми самі себе розсуджували, нас би не судили. Коли ж Господь нас судить, Він нас карає, щоб ми не були засуджені зо світом.

Євангеліє від Матея 26,1-20; Ів. 13,3-17; Мт. 26,21-39; Лк. 22,43-45; Мт. 26,40-27,2

Сказав Господь Своїм учням: Знаєте, що за два дні буде Пасха і Син Людський буде виданий на розп'яття. Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаті первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би підступом схопити Ісуса і вбити. Тільки ж сказали: Не в свято, щоб не було в народі заколоту. Коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, й вилляла Йому на голову, як Він сидів при столі. Побачивши це, учні нарікали й казали: Навіщо таке марнотратство? Це можна було дорого продати і дати бідним! Ісус зауважив це і сказав: Чого ви тривожите жінку? Вона зробила добре діло для Мене. Бо бідних завжди маєте зі собою, Мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на Моє тіло, вона вчинила те на Мій похорон. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватися це Євангеліє по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин. Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і каже: Що хочете дати мені, я вам Його видам? Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса і питають: Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху? Він відповів їм: Ідіть до такого й такого в місто і скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, у тебе Я справлю Пасху з учнями моїми. Учні зробили так, як їм велів Ісус, і приготовили Пасху. Коли ж настав вечір, Він возлежав з дванадцятьма учнями. Ісус, знаючи, що Отець дав Йому все в руки, і що Він вийшов від Бога і вертається до Бога, встав від вечері й положив ризи і, взявши рушник, підперезався. Тоді налив води до умивальниці і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, до Симона Петра, і той Йому каже: Господи, Ти вмиватимеш мої ноги? Ісус у відповідь каже йому: Те, що роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. Петро Йому каже: Не митимеш мені ніг повіки! Ісус йому відповідає: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною. Каже Йому Симон Петро: Господи, не тільки ноги, але й руки, і голову. Каже йому Ісус: Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг, увесь бо він чистий. І ви чисті, але не всі. Знав бо, хто мав Його видати, тому й мовив: Не всі ви чисті. Обмивши їм ноги, надів знову ризи Свої і возліг знову, і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете Мене: Учитель і Господь, і добре кажете, бо Я є. Коли, отже, Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, і ви повинні мити ноги один одному. Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так і ви робили. Істинно, істинно кажу вам: Слуга не більший від пана свого, і післанець не більший від того, хто послав його. Знаючи це, щасливі будете, коли так чинитимете. І коли вони їли, Він промовив: Істинно кажу вам: Один з вас мене зрадить. Засмучені глибоко, почали кожний з тих питати Його: Чи то я, Господи? Він відповів: Хто вмочить зо Мною руку в миску, той Мене зрадить. Син Людський іде, як написано про Нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Людського. Ліпше б було тому чоловікові не народитись! Юда, зрадник Його, і собі озвався: Чи то часом не я, Равві? Каже Ісус до нього: Ти сказав. Коли вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, переломив і дав учням, кажучи: Прийміть, їжте, це є тіло моє. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: Пийте з неї всі, бо це є кров моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Віднині не питиму з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його новим з вами в Царстві Отця Мого. І, відспівавши хвалу, вони вийшли на Олив-ну гору. Тоді Ісус сказав їм: Усі ви зневіритеся у Мене цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада. Але після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї. Озвався тоді Петро й каже Йому: Навіть якби всі зневірились у Тобі, я не зневірюся ніколи. Ісус мовив до нього: Істинно кажу тобі: Цієї ж ночі, перше ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від Мене. Каже Йому Петро: Навіть якби я мав з Тобою вмерти, не відречуся від Тебе! Так само говорили всі учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: Сидіть тут, поки я піду та помолюся там. І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, почав скорбіти та тужити. І сказав їм: Душа моя смутна до смерти. Зостаньтесь тут і чувайте зо мною. І, пройшовши трохи далі, упав лицем до землі, молячися і промовляючи: Отче мій, якщо можливо, нехай мине Мене ця чаша. Одначе, не як Я хочу, але Ти. Тоді з'явився Йому ангел з неба, що підкріплював Його. Повний скорботи та тривоги, Ісус ще ревніше молився, і піт Його став, мов каплі крови, що падали на землю. Підвівшись від молитви, Мт. зач. 108 вернувся Він до учнів і, бачачи, що вони заснули, каже до Петра: То так ви й однієї години не могли чувати зо Мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне. Знову, вдруге відійшов Він і почав молитись: Отче Мій, коли ця чаша не може минути, щоб Я її не пив, нехай буде воля Твоя. І, вернувшись, знову побачив, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. Лишив Він їх, пішов знову і почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. Потім вернувся до учнів і каже до них: Спіть і відпочивайте! Наблизилась уже година, і Син Людський буде виданий грішникам у руки. Вставайте, ходім! Ось наблизився Мій зрадник. Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, і з ним сила народу з мечами та дрючками, від первосвящеників та старших народу. Зрадник Його дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його. І відразу він підійшов до Ісуса і каже: Радуйся, мій учителю! І поцілував Його. Ісус питає його: Чого прийшов ти, друже? І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили Його. Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив меч і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Ісус сказав до нього: Вложи твій меч назад до піхви, всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть. Чи гадаєш, що Я не міг би попросити Отця Мого, і Він зараз дав би Мені більш, як дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збулося б Писання, що воно так мусить статись? Тоді Ісус промовив до народу: Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб Мене схопити. Щодня сидів Я, навчаючи у храмі, і ви Мене не взяли. Та все це сталося, щоб збулося Писання пророків. Тоді всі учні, оставивши Його, розбіглися. Ті, що схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним здалека, аж до палати первосвященика і, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться. Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити, і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть: Цей казав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати. Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать? Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до Нього: Заклинаю Тебе живим Богом, щоб Ти сказав нам, чи Ти Христос, Син Божий. Тоді Ісус сказав до Нього: Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині побачите Сина Людського, який сидітиме праворуч Всемогутнього і йтиме на небесних хмарах. Тоді первосвященик роздер свою одежу, кажучи: Він сказав богохульство! Нащо нам іще свідків? Ось ви тепер чули богохульство! Що вам здається? Ті відповіли: Він винен смерти. Тоді почали плювати Йому в лице та бити кулаками; інші ж били Його в лице й промовляли: Проречи нам, Христе, хто Тебе вдарив? Петро ж сидів надворі. Аж тут одна слугиня підійшла до нього і каже: І ти був з Ісусом Галилеєм. Але той перед усіма відрікся і заявив: Не знаю, що говориш. Коли ж він вийшов до воріт, уздріла його інша і каже до тих, що там були: Цей був з Ісусом з Назарету. Він знову, кленучись, відрікся: Не знаю я цього чоловіка. Трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: Ти таки справді один з них, бо і твоя вимова тебе виявляє. Тоді Петро почав клястися та божитися: Я не знаю цього чоловіка. І враз заспівав півень. І Петро згадав слово, що Ісус сказав був: Заки, півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши звідтіль, заплакав гірко. Як же настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб Його вбити. І, зв'язавши його, повели і видали правителеві Пилатові.

Навернення

Дуже бідний чоловік жив самотньо у своїй убогій хатині. Одного разу до нього прийшов багач, щоб купити його хатину. Бідняк погодився її продати, але перед тим вирішив дещо її відремонтувати і привести до більш пристойного вигляду. Він залатав діри в даху, поправив паркан і був дуже гордий з того, що багач для купівлі вибрав саме його дім. Коли було складено акт купівлі-продажу і багач виплатив біднякові гроші, то бідний страшенно здивувався, що багач почав розбирати щойно куплену халупку.

— Що ти робиш! Не руйнуй хатинки, яку я так гарно відремонтував!

Та багач холодно відповів йому:

— Я зовсім не потребую твоєї халупи. Мені потрібна була тільки ділянка, на якій вона стояла.

Бруно Фереро. "Спів польового цвіркуна" - Свічадо, 2002

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я та Божі ласки для о. Миколая;
- за Боже благословення для Андрія та Оксани, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї, і за щасливу вагітність Оксани;
- за здоров'я та Боже благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхніх сім'яx;
- за ласки Божі для Анастасії та її сім'ї;
- за зцілення хворого Йосипа;
- за здоров'я та видужання о. Василя;
- за просвічення розуму та зцілення від недуги пияцтва Миколи;
- за Боже благоловення для Мар'яни та щоб Господь Бог послав їй побожного чоловіка;
- за Боже благословення для Олександра, Наталі, Іванни та Миколая, мир і любов у їхній сім'ї;
- за Божі ласки на створення доброї, християнської сім'ї для Оксани;
- за здоров'я та Боже благословення для Христинки, Юрчика, Галини, Ярослава, Крістіана, Христини, Світлани;
- за здоров'я, благополуччя, довгi роки життя та покровительство Божої Матері та всіх святих для Галини.

(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я:
Ваше прохання: