16 грудня 2008 року

Прор. Софонії.

 

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

 

Святий Софонія

Святий Софонія жив у VII ст. до Христа в Юдеї і був одним із 12 "малих" пророків. На Божий наказ він об'явив ізраїльтянам, що за їхні гріхи спаде на них велика кара. Пророк Софонія передбачив, що після довгих років кари прийде день визволення з неволі й відбудови Єрусалима.

Софонія також описує майбутнє Христове Царство: "Тоді бо я (Бог) поверну народам мову чисту, щоб усі ім'я Господнє призивали та щоб служили Йому однодушно. Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю!.. Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує. Він буде вельми радуватися тобою, Він відновить тебе любов'ю Своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи" (Соф 3, 9; 14; 17).

1 послання ап. Павла до Тимотея 5, 11-21

Сину Тимотею, молодих же вдовиць не приймай, бо, коли вони служінням Христові розгордіють, хотять виходити заміж, стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру. Крім того звикають бездільно тинятися по хатах, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і говорять, чого не личить. Отже, хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства. Бо деякі вже пішли слідом за сатаною. Коли ж якийсь віруючий або віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовицям помагати. Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням. Бо Писання говорить: Не зав'язуй рота волові, що молотить; і: Робітник є гідний своєї заплати. На пресвітера не приймай скарги, хіба що при двох або трьох свідках. Тих, що грішать, картай перед усіма, щоб інші страх мали. Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось.

Євангеліє від Луки 17, 26-37

Сказав Господь: Як було за днів Ноя, так буде за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег; надійшов потоп і вигубив усіх їх. Так само сталось і за днів Лота; їли, пили, купували, продавали, садили, будували; та того дня, коли Лот вийшов з Содому, вогонь і сірка линули з неба і всіх вигубили. Так само буде й того дня, як об'явиться Син Людський. Хто буде того дня на покрівлі, речі ж його в хаті, нехай не злізає за ними. А хто на полі, нехай так само не вертається назад. Пригадайте жінку Лота. Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той оживить його. Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, другого зіставлять. Дві жінки молотимуть разом: одну з них візьмуть, другу зоставлять. Двоє буде на полі: одного візьмуть, другого лишать. Тоді вони Його спитали: Де, Господи? Він відповів їм: Де труп, там і орли зберуться.

 

Анастасій та викрадена Біблія

Абат Анастасій мав книгу із дуже тонкого пергаменту, яка містила Старий і Новий Завіт і коштувала двадцять пен­сів. Якось до абата завітав один чернець і, побачивши книгу, прихопив її та накивав п'ятами. Коли Анастасій прийшов почитати Священне Писання, то побачив, що книги на місці немає, і одразу здогадався, хто її поцупив. Втім не послав за ченцем через страх, щоб до своєї крадіжки той не додав ще й гріх кривоприсяги.

Тим часом монах пішов до міста, аби продати книгу. Він хотів за неї вісімнадцять пенсів. Покупець сказав: «Дайте мені книгу, щоб я міг знати напевно, чи вартує вона таких великих грошей». Забравши книгу, він пішов до святого Анастасія і сказав:

– Отче, погляньте на цю книгу і скажіть, чи вона, на Вашу думку, коштує аж вісімнадцять пенсів.

Анастасій відповів:

– Так, це добра книга. Й вісімнадцять пенсів – це просто чудово.

Покупець повернувся до ченця і сказав:

– Ось Вам гроші. Я показував книгу отцеві Анастасію, і він сказав, що вона варта вісімнадцяти пенсів.

Чернець був приголомшений:

– Чи то все, що абат казав? Може, ще щось додав?

– Ні, не сказав ні слова більше.

– Перепрошую, але я змінив свою думку і насправді не хочу продавати цієї книги.

Після цього він повернувся до Анастасія і став дуже слізно благати його забрати книгу назад. Анастасій від­мовився:

– Ні, брате, бери її. Це мій подарунок тобі.

Але той не хотів:

– Якщо Ви не візьмете її назад, я не матиму спокою.

Після цієї пригоди чернець став мешкати з Анастасієм до кінця свого життя.

Ентоні де Мелло "Молитва жаби", том 1 - Свічадо, 1999

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за прощення гріхів Василя;
- за здоров'я та Боже благословення для Андрія;
- за здоров'я та Боже благословення для Іллі, Марії, Мар'яни, Володимира, Анни, Ольги, Андрія, Богданни, Марії;
- за Боже благословення і збереження шлюбу Богдана та Світлани;
- за врозумлення та навернення Марії;
- за вибір правильної дороги у житті для Наталії.

(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я:
Ваше прохання: