Biographies of bishops
His Beatitude Sviatoslav (Shevchuk),
Head of the UGCC
Born May 5, 1970 in Striy, Lviv region, he began his religious education in 1991-1992 at the Don Bosco theological seminary in Buenos Aires.
He continued his education from 1992 to 1994 in the Lviv Theological Seminary.
Ordained a deacon on May 21, 1994 (by Bishop Fylymon Kurchaba), he was ordained a priest on June 26, 1994 (by His Beatitude Myroslav Cardinal Liubachivsky).
From 1994 to 1999 he studied at the papal university of St. Thomas Aquinas in Rome, where he received his doctoral degree summa cum laude in theological anthropology and the moral roots of theology in the Byzantine theological tradition.
From 1999 to 2000 he served as prefect of the Lviv Holy Spirit Theological Seminary. From 2000 to 2007 he was vice rector of the seminary. In 2001 he became vice-dean of the theology department at the Lviv Theological Academy (now the Ukrainian Catholic University).
In 2002 he was named head of the secretariat and personal secretary to His Beatitude Liubomyr Cardinal Husar, head of the Patriarchal Curia in Lviv.
In 2007 he was named rector of the Holy Spirit Seminary.
On January 14, 2007, His Holiness Pope Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek Catholic Church to name Father Sviatoslav Shevchuk as auxiliary bishop of the Protection of the Blessed Mother eparchy in Buenos Aires, Argentina. On April 10, 2010 he was named Apostolic Administrator Eparchy of Argentina.
On March 23, 2011 at an election held by the Synod of bishops of the Ukrainian Greek Catholic Church he was named Major Archbishop of the church. On March 24, the election was blessed by Pope Benedict XVI, He was enthroned on March 27, 2011 in Kyiv in the Patriarchal Cathedral of The Resurrection.
His Beatitude Lubomyr (Husar),
Archbishop emeritus
His Beatitude Lubomyr Husar was born on February 26, 1933, in the city of Lviv. There he finished primary school and the first year of secondary school.
In 1944 the family was forced to leave Ukraine. At the beginning they went to Austria. In the city of Salzburg His Beatitude continued his studies at the Ukrainian secondary school.
In 1949 the Husar family moved to the USA. His Beatitude Lubomyr finished secondary education at the minor seminary in Stamford (state of Connecticut). Then he studied philosophy at Saint Basil’s College, where in 1954 he received a bachelor’s degree.
He finished theological studies at the Catholic University of America in Washington, D.C. In 1958 as a student of Saint Josaphat’s Major Seminary he received a licentiate in theology. On March 30 of the same year Bishop Ambrose Senyshyn ordained Lubomyr Husar a priest to serve in the Eparchy of Stamford.
In 1958-1959 he served as teacher and prefect at Saint Basil’s Seminary in Stamford, and also ministered in Kerhonkson (state of New York) as the pastor of the Soyuzivka resort of the Ukrainian National Association and the camp of the Ukrainian Youth Association of America in Ellenville (state of New York).
From 1965 he was pastor of Holy Trinity Parish in Kerhonkson.
He continued studies at Fordham University in New York, studying philosophy.
In 1967 he received a master's degree.
In 1969 he moved to Rome to continue theological studies, which he completed with a doctorate in theology in 1972.
In 1972 His Beatitude Lubomyr entered the Monastery of Saint Theodore (monks of the Studite Order) in Grottaferrata (Italy).
From 1973 to 1984 His Beatitude taught at the Pontifical Urbaniana University in Rome and carried out various tasks for Patriarch Josyf.
On April 2, 1977, in the monastery of the Studite Order in Castel Gandolfo near Rome he was ordained a bishop by Patriarch Josyf Slipyj. In 1978 Patriarch Josyf appointed Bishop Husar as archimandrite of the Monastery of Saint Theodore and also responsible for the monasteries of the Studite Order outside Ukraine.
From 1984 to 1991 he was protosynkellos (chancellor) in Rome of the Lviv Archeparchy. In 1993 together with whole community from Grottaferrata he returned to his native land. In 1993-94 he served as a chaplain at Holy Spirit Seminary in Lviv. In 1995 the community settled in the Monastery of Saint Theodore Studite in the village of Kolodijivka, Ternopil’ Region.
In November 1996 His Beatitude Lubomyr was appointed auxiliary bishop to the Head of the Ukrainian Greek-Catholic Church.
On January 26, 2001, at an extraordinary Synod of Bishops he was elected Major Archbishop of the UGCC.
On February 21, 2001, he was appointed by Pope John-Paul II a cardinal of the Catholic Church.
On August 21, 2005 the transfer of the seat of the Head of the UGCC from Lviv to Kyiv was Proclaimed.
Bishop Bohdan (Dziurakh), CSSR,
Auxiliary Bishop of the Kyiv Archeparchy, Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC
He was born on March 20, 1967, in the village of Hirs’ke, Mykolaiv District, Lviv Region. After completing secondary school in 1984 he studied at the Lviv PTU of the food industry.
From 1985 to 1987 he served in the army.
In 1990 he entered the seminary in Drohobych. Afterward he studied theology at higher spiritual educational institutions of Europe: in Warsaw, Strasbourg, Innsbruck and Rome. He obtained the degree of doctor of theology.
On March 17, 1991, he was ordained a priest. On August 19, 1995, he took perpetual vows in the Lviv Province of the Order of the Most Holy Redeemer (CSSR).
In various pastoral works he carried on pedagogical and teaching activity in Ukraine and outside its borders. During his stay in Lviv he joined the Council of the Center of Spiritual Help for Persons with Special Needs, was the coordinator of pastoral care of prisoners, helped the priests of the Dzherelo Rehabilitation Center for children with cerebral palsy, gave pastoral care to woman’s religious communities, conducted retreats, and so on.
On December 21, 2005, he was proclaimed auxiliary bishop of the Kyiv and Vyshhorod Archeparchy. He was ordained a bishop on February 15, 2006, in the Cathedral of Saint George in Lviv. The bishops who ordained him were His Beatitude Lubomyr, the Most Rev. Ihor Voznyak and the Most Rev. Yulian Voronovskyj. In 2006 he was selected as Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC.
Bishop Vasyliy (Medvit), OSBM,
Auxiliary Bishop
Bishop Vasyliy Medvit was born on July 23, 1949, in Przemysl, Poland. He entered the Basilian Order on December 26, 1978. He obtained his theological education in Rome.
On May 31, 1984, he was ordained a priest by His Holiness John Paul II. During 1984-1986 he served in the College of Saint Josaphat in Rome in the position of vice-rector. Returning to Poland, in 1986-1989 he was pastor of the Ukrainian parishes in Bani Mazurski and Krukljanky.
On January 4, 1989, he was appointed protoihumen of the Basilian Province of the Protection of the Holy Mother of God in Poland. On July 12, 1994, in Lviv at the Cathedral of Saint George his episcopal ordination took place. He was ordained a bishop at the hands of His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky.
In 1997 the Synod of Bishops of the UGCC appointed him Exarch of the Kyiv and Vyshhorod Exarchate, with a see in Kyiv.
In 2001-2005 he was the Secretary of the Synod of Bishops of the UGCC.
His Excellency Ihor (Voznyak), CSSR,
Archbishop of Lviv
His Excellency Ihor Voznyak was born on August 3, 1952, in the village of Lypytsi, Mykolaiv District, Lviv Region, in the family of a teacher.
In 1959-1969 he studied in primary and secondary school, and after completion received a technical education in Drohobych. Consequently he was directed to work in the city of Nikopol', Dnipropetrovs’k Region, where for a short time he worked at the factory.
In 1970-1972 he served in the Soviet army on the territory of Kazakhstan.
In 1973 he entered the monastery of the Order of the Most Holy Redeemer; in 1974 he began the novitiate, in 1975 he took his first vows. In the same year in the underground seminary in Lviv he began to study philosophy and theology. At the suggestion of the abbot in 1977 he moved to Vinnytsya and there continued studies, which he finished in 1980.
He received the sacrament of holy orders in November 1980 and took perpetual vows on July 2, 1981. He worked near the Roman Catholic church, which enabled him illegally to help the local priest offer various sacraments for the faithful, in particular confession. From 1989 he carried out pastoral activity in the cathedral of the city of Ternopil.
From 1990 to 1996 he was Protoihumen (Superior) of the Redemptorists. From 1996 he ministered in Vinnytsya. In 1997 by the decree of the Protoihumen he was appointed teacher of the novitiate in the Lviv Province of the Redemptorist Fathers. At the same time he continued pastoral activity, giving special attention to preaching and retreats for monks, nuns and laity. In 2001 he took courses for tutors (educators of monks) in Rome, after the termination of which in August he was appointed the helper of the educator of seminarians in Poland in the seminary of the Redemptorist Fathers.
On February 17, 2002, in the Cathedral of Saint George took place the episcopal ordination of Bishop Ihor Voznyak. After the decision of the Synod of Bishops and with the blessing of the Holy Father, after ordination Bishop Ihor became the auxiliary bishop of the Lviv Archeparchy.
In obedience to the decision of the Synod of Bishops of the UGCC, which was conducted on October 5-12, 2004, Bishop Ihor was elected Archbishop of the Lviv Archeparchy. On November 10, 2005, in the Cathedral of Saint George the ceremony installing the new Archbishop of Lviv on his see was held.
Bishop Taras (Sen’kiv)
Auxiliary Bishop of the Eparchy of Stryj
He was born on July 3, 1960, in the city of Chortkiv, Ternopil' Region, in the Greek-Catholic family of Pavlo and Maria (Staryk). His mother’s family was repressed for religious and national convictions. From 1967 to 1975 he studied at the middle school of Bilibizhzhya (Chortkiv District). In 1975 he entered Kyivan College № 10, which he finished in 1978, obtaining secondary education and the specialty of electrical work on ships. From 1978 to 1979 he worked in Kyiv at a ship-building factory.
In 1977 he entered the underground Greek-Catholic seminary which was headed by Bishop Pavlo (Vasylyk). He continued his studies (with limitations) even during military service in 1979-1981 and after its completion and in parallel, because of the obligation of law, worked in different jobs: as a fireman, stoker and builder until 1989.
On May 28, 1982, he was ordained a priest; the ordaining Bishop was Pavlo (Vasylyk).
From 1982 to 1989 as an underground Greek-Catholic priest he ministered on the territory of the Ivano-Frankivs’k Eparchy. From the beginning he actively participated in the activity of the Committee for the Legalization of the UGCC. In 1987 together with a group of clergy and laity led by Bishop Pavlo (Vasylyk) he signed the documents "Statement about part of the UGCC leaving the underground" and “Demands to the Supreme Council of the USSR" about the legalization of the UGCC.
From 1989 to 1992 he was pastor in the city of Chortkiv and dean of Chortkiv. In parallel he organized parish centers on the territory of the Chortkiv and Zalishchyky Deaneries and in 1990 - 1991 he executed the obligations of pastor of Zalischyky and Chernivtsi. At the same time he provided pastoral guardianship of parishes of the deanery in which there were yet no priests.
With the blessing of Bishop Sofron (Dmyterko) from 1992 to 1998 he finished the formation course at the archiepiscopal seminary and the Theology Faculty of Cyril and Methodius at the University Palatskego in Olomouc (Czech Republic), receiving a master’s degree. In 2000 at the same place, in cooperation with Centro Aletti Velehrad-Rome, he finished a doctoral course at the Faculty of Cyril and Methodius of the University Palatskego at the Department of Pastoral Theology, the section "Practical Theology and the Study of the Christian East." He defended his scholarly work and received the degree of licentiate of theology.
On January 14, 1993, for his pastoral work Bishop Sofron (Dmyterko) on behalf of the Major Archbishop awarded Fr. Taras with a miter.
From September 1, 2000, he executed the obligations of the chaplain of the Ivano-Frankivs’k Theological Academy, and on January 17, 2001, he was appointed syncellus (chancellor) of the Eparchy of Buchach in matters of pastoral work and the formation of clergy.
From January 23, 2002, he was canonically appointed to the Eparchy of Kolomyja and Chernivtsi. On February 15, 2002, he entered a monastic order, the Minim Fathers (the Little Brothers of Saint Francis of Paola) in order in future, according to the intention of the General of the order, to create an Eastern branch of the order for activity in Ukraine.
On May 22, 2008, he was proclaimed Auxiliary Bishop of the Eparchy of Stryi, with the titular See of Siccenna. His hierarchical ordination took place on July 20, 2008, at the Cathedral of the Dormition of the Most Holy Mother of God in the city of Stryj. The ordaining bishops were His Beatitude Lubomyr, Bishop Yuliyan (Gbur), Bishop Mykola (Simkaylo), and Bishop Volodymyr (Viytyshyn).
Bishop Yaroslav (Pryriz), CSSR,
Auxiliary Bishop of the Sambir and Drohobych Eparchy
He was born on March 30, 1963, in the village of Lastivka, Lviv Region. In 1970 he started first grade and finished studies in 1981, receiving a diploma for secondary technical education. From 1981 to 1983 he served in the army. From 1983 he worked as a mechanic in the Drohobych chisel plant in the technical department and simultaneously studied in the underground seminary of the UGCC in the city of Lviv, which was headed by Archbishop Volodymyr Sternyuk.
On December 13, 1987, he was ordained a deacon and on December 4, 1988, in the city of Lviv he was ordained a priest (the ordaining bishop was the Most Rev. Mikhail Sabryha, CSSR). In 1989 Archbishop Volodymyr Sternyuk entrusted Fr. Yaroslav to organize and revive the parishes of the UGCC in the Staryj Sambir District, Lviv Region. He revived and ministered at the communities of the UGCC in the town of Khyriv, in the villages of Ternava, P'yatnytsya, Polyana, Slyvnytsya, Staryava, Sushytsya, Lopushnytsya, Terlo and others. In 1990 Bishop Yulian Voronovskyj transferred Fr. Yaroslav to the city of Drohobych to serve in the Church of the Holy Trinity.
In 1991 His Beatitude Patriarch Myroslav Ivan Lubachivsky sent him to Rome for higher theological studies at the Papal Oriental Institute. Studying, he at the same time executed the obligations of prefect of students of the Ukrainian Catholic University in Rome.
In 1992 he entered the Order of the Redemptorist Fathers, in 1993 he began the novitiate and in 1994 he took vows in the Lviv Province. He continued higher theological studies at the Pontifical Oriental Institute in Rome. In 1996 he received the degree of licentiate. Thus, he was consequently permitted to do the third cycle of higher theological studies. In 1997 he finished studies and received the right to write a doctoral dissertation.
In 1997 at the instruction of the abbot of the Redemptorists’ Lviv Province and their general government in Rome, he organized the Higher Spiritual Institute of Holy Martyr M. Charnetskyj in the city of Lviv; there he was the prefect of students and a teacher of Eastern theology. In 1999 the general government appointed him a member of the general secretariat of formation at the Redemptorists’ general administration in Rome for a term of six years, and in 2005 this term was extended. In 2001 he was appointed the rector of the higher spiritual institute and ihumen of the Monastery of Saint Alphonsus. In June 2005 he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Sambir and Drohobych Eparchy.
On March 2, 2006, he was named auxiliary bishop of Sambir and Drohobych. On April 29, 2006, in Drohobych, at the Cathedral of the Holy Trinity of the Sambir and Drohobych Eparchy, his episcopal ordination was held. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr, and concelebraters were the Most Rev. Bishop Yulian Voronovskyj and Rev. Bishop Mikhail Sabryha.
Bishop Vasyl’ (Semenyuk),
Eparch of Ternopil’ and Zboriv
He was born on July 2, 1949 in village of Dora (near the town of Yaremche, Ivano-Frankivs’k Region) in the family of Maria and Petro Semenyuk.
From 1969 to 1974 he studied at the underground seminary. Later he completed education at the Catholic University of Lublin (Poland). In 1997 he graduated with a master's degree in moral theology. At the same time he studied at the Khust Forestry College and worked as the controller of gas administration in the town of Yaremche.
On December 22, 1974, Bishop Volodymyr Sternyuk ordained him a priest. In 1975 Fr. Vasyl’ was appointed the “guardian” of Zarvanytsya (Ternopil' Region), which had been ruined by the Bolsheviks. In the same year, with the blessing of the Most Rev. Bishop Volodymyr Sternyuk he became the rector of the underground seminary.
In 1989 Fr. Vasyl’ Semenyuk and eleven more priests were directed to the Ternopil' Region for the legalization of the UGCC. In 1990 he was appointed rector of Patriarch Josyf Slipyj Major Seminary in Ternopil and in 1993 protosynkellos (chancellor) of the Ternopil’ Eparchy. With the blessing of the ruling bishop of the Ternopil’ Eparchy he built the Marian spiritual center in Zarvanytsya.
On February 10, 2004, His Holiness John Paul II approved the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church and appointed Fr. Vasyl Semenyuk auxiliary bishop of the Ternopil'-Zboriv Eparchy, giving him the titular see of Castra Severiana.
On April 3, 2004, in the Cathedral of the Immaculate Conception of the Most Holy Mother of God the episcopal ordination of the Most Rev. Bishop Vasyl’ Semenyuk, auxiliary bishop of Ternopil’ and Zboriv, took place in Ternopil’. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr in concelebration with Most Rev. Bishop Mikhail Sabryha, Eparch of Ternopil' and Zboriv, and the Most Rev Bishop Hlib Lonchyna, Apostolic Visitator for the Ukrainian Greek-Catholics of Italy and Procurator of the Major Archbishopric in Rome.
Bishop Mikhail (Koltun), CSSR,
Eparch of Sokal’
He was born on March 28, 1949, in the village of Polonychi, Lviv Region, in the family of Pavlo and Stanislava from the Kret family. In 1963 he finished an eight-year school and entered the Lviv College of Industrial Automation.
During 1969 - 1972 he was in military service in the marine army in the Murmans’k Region. During 1972 - 1989 he worked in the Lviv factory of reinforced-concrete products as the master of control-measuring devices, as a power engineering specialist.
In 1974 he entered the monastery of the Redemptorist Fathers in Lviv.
From 1975 to 1981 he studied in the underground seminary of the Redemptorist Fathers.
On November 8, 1981, he took perpetual monastic vows.
On December 13, 1981, he received priestly ordination at the hands of Bishop Volodymyr Sternyuk. From 1989 he served at the Parish of the Ascension of the Lord in Lviv.
On September 19, 1993, he received episcopal ordination at the hands of His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky in concelebration with Bishop Sofron Dmyterko and Bishop Fylymon Kurchaba. He was appointed eparchial bishop of the Zboriv Eparchy. From 1996 to 1997 he additionally executed the obligations of Exarch of Kyiv and Vyshhorod.
From 1997 he was entrusted to be the representative of the UGCC in matters of chaplaincy and spiritual guardianship of all military services of Ukraine.
Since October 17, 2000, he has ministered as eparchial bishop in the newly created Eparchy of Sokal’.
Bishop Volodymyr (Vijtyshyn),
Eparch of Ivano-Frankivs’k
He was born on November 9, 1959, in the village of Demydivka, Vinnytsya Region. After completing secondary school, he studied at the underground seminary, which he was forced to leave for the time of military service (1978-1980). In 1982 he finished his studies. On May 26, 1982, he was ordained a priest (the ordaining bishop was Bishop Pavlo Vasylyk). In the days of the underground he carried out pastoral activity in many localities of the Ternopil’ and Ivano-Frankivs’k regions.
On August 4, 1987, at the initiative and under the leadership of Bishop Pavlo Vasylyk, together with a few priests and lay people he signed a statement about the UGCC leaving the underground. This document was passed to His Holiness John Paul II and the President of the USSR, Mikhail Gorbachev. On May 16, 1989, on the eve of the convention of the national deputies of the USSR, he was a member of the delegation to Moscow for the legalization of the underground UGCC (also in the delegation were bishops Fylymon Kurchaba, Pavlo Vasylyk, Sofron Dmyterko, and fathers Hryhorij Simkaylo and Ihor Voznyak).
After the exit of the Ukrainian Greek-Catholic Church from the underground, he continued to study theology: at first he studied at the Ivano-Frankivs’k Theological-Catechetical Institute, consequently at Lublin Catholic University, where in 2002 received a licentiate in pastoral theology.
On May 14, 1999, His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivski granted him a high church reward, a miter.
From 1990 he was pastor and dean of Tlumach, from 1997 the steward of the Eparchy of Kolomyja and Chernivtsi. During this time he was also a judicial vicar and a member of the college of consultants. On May 13, 2003, Pope John Paul II named Mitr. Fr. Volodymyr Viytyshyn bishop-coadjutor of the Kolomyja and Chernivtsi Eparchy. The ceremony of hierarchical ordination was carried out on June 15, 2003, by the Head of the UGCC, His Beatitude Lubomyr Cardinal Husar. Concelebrating were bishops Pavlo Vasylyk and Sofron Mudryj.
On June 2, 2005, His Holiness Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church and appointed Bishop Volodymyr (Viytyshyn) Eparch of Ivano-Frankivs’k. He was installed on the see on July 12, 2005.
Bishop Sofron (Mudryj), OSBM,
Bishop emeritus
He was born on November 27, 1923, in the town of Zolochiv. His father was Hryhorij Mudryj, his mother Varvara Pavlyshyn. He had six sisters and one brother. He obtained primary and secondary education in Zolochiv. In 1946-1949 he studied electro-engineering in Augsburg, Germany. In December 1950 he went to the USA, where entered the monastery of the Order of Saint Basil the Great, in which he went through the novitiate.
On January 14, 1955, he took perpetual monastic vows. For four years he studied theology at the Gregorian University in Rome and received a master’s of theology degree in 1959.
On December 25, 1958, he received priestly ordination at the hands of Archbishop Ivan Bucko. He continued his studies, studying Roman and canon law at the Lateran University.
In 1966-1969 at the Pontifical Oriental Institute he obtained the degree of master of canon law for the Eastern Churches. He defended his doctoral thesis.
During 1960-1974 he was vice rector of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat in Rome. From 1965 to 1994 he was a permanent worker at the Ukrainian section of Radio Vatican.
From 1974 to 1994 he was rector of the Ukrainian Pontifical College of Saint Josaphat.
In October 1994 he was appointed rector of the Ivano-Frankivs’k Theological-Catechetical Institute.
On November 6, 1995, he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Ivano-Frankivs’k Eparchy. On March 2, 1996, he received the pontifical appointment of bishop-coadjutor of the Ivano-Frankivs’k Eparchy.
On June 2, 2005, His Holiness Benedict XVI, according to can. 210 of the Code of Canons of the Eastern Churches, accepted the renunciation from government of the Eparch of Ivano-Frankivs’k the Most Rev. Bishop Sofron (Mudryj).
Bishop Mykola (Simkaylo),
Eparch of Kolomyja and Chernivtsi
He was born on November 21, 1952, in the city of Karaganda, where his parents had been deported for participating in UPA (the Ukrainian Resistance Army). In 1963 his parents returned to Ukraine, and the future Bishop Mykola entered the Pidpechars’ka eight-year school, which he finished in 1967.
In 1967-1969 he studied at the Uhornyky secondary school. Consequently he entered Ivano-Frankivs’k Technical College № 1, after the completion of which he obtained the profession of locksmith-repairer of industrial equipment (he could not enter any higher educational institution because he was “the son of nationalists.”)
The Simkaylo family was closely acquainted with underground UGCC Bishop Pavlo (Vasylyk), who often celebrated Divine Liturgies in their house. Seeing zealousness in the spiritual life of Mykola and Hryhoriy (his younger brother), Bishop Pavlo acquainted them with the situation of the UGCC and suggested they become priests. After that, both before and after fulfilling military obligations the brothers began intense theological studies in the underground seminary.
On May 15, 1974, in the village of Pidpechary during a Divine Liturgy Bishop Pavlo (Vasylyk) administered Mykola’s diaconal and priestly ordinations. The thorny way of an underground priest began at that moment: mainly at nights he rode to the village-stations of the UGCC of the Ivano-Frankivs’k, Ternopil’ and Lviv regions, carrying God’s Word to people, celebrating the Divine Liturgy, and administering the holy sacraments.
In August 1987 Fr. Mykola together with a group of Ukrainian clergy, monks and laity, headed by bishops Pavlo (Vasylyk) and Sofron (Dmyterko), declared that they had left the underground. He was a member of the delegation which obtained in a struggle in Moscow the rights for the UGCC and also participated in a staggered hunger strike which lasted from May 19 to November 24, 1989. On October 1, 1989, in Ivano-Frankivs’k a demonstration of 50 thousand faithful and supporters of the UGCC took place, during which Fr. Mykola celebrated a panakhyda (memorial service) and delivered a sermon on the grave of the Sich Riflemen, for which he was arrested for 15 days.
On January 28, 1990, after a Divine Liturgy in front of the closed Cathedral of the Holy Resurrection, the head of the regional executive committee solemnly passed the keys from the cathedral to the bishops of the UGCC. On February 20, 1990, by a decree of Bishop Sofron (Dmyterko) Fr. Mykola was appointed pastor of this church and the dean of the Ivano-Frankivs’k Deanery, and also director of the charitable foundation Caritas.
To deepen his theological knowledge, from 1991 to 1995 he studied at the Theological-Catechetical Spiritual Institute.
He was awarded a pectoral cross with decorations, with miter, with certificate and medal by Universal Pontiff John Paul II, “the Honored Cross for the Church and the Universal Pontiff,” with diplomas and distinctions.
On June 2, 2005, he was named Eparch of Kolomyja and Chernivtsi of the UGCC.
On July 12, 2005, on the Feast of Saints Peter and Paul the Apostles in the Cathedral of the Resurrection of the Lord in the city of Ivano-Frankivs’k the episcopal ordination of the Most Rev. Bishop Mykola (Smkaylo) took place, and the next day in the city of Kolomyja he was installed on his see.
Fr. Dmytro (Hryhorak), OSBM,
Apostolic Administrator of the Eparchy of Buchach
He was born on January 1, 1956, in the city of Ivano-Frankivs’k in the family of Dmytro and Anna from the family of Prypkhan. In 1963-1973 he studied in the city of Ivano-Frankivs’k. In 1973 he entered the Ivano-Frankivs’k Institute of Oil and Gas, from which he graduated in 1978, receiving the diploma of an engineer-mechanic. He worked at different factories of the city of Ivano-Frankivs’k as an engineer-constructor.
On October 14, 1989, he officially entered the Order of Saint Basil the Great. On January 7, 1990, he took vows in the monastery church in the town of Zolochiv. He went through the first «legal» novitiate in Hoshiv and Krekhiv in 1990-1991.
From 1991 to 1996 he studied in the seminary of the Basilian Fathers and also finished the Theological-Catechetical Spiritual Institute of Ivano-Frankivs’k.
He was ordained a deacon on September 21, 1992, and a priest on October 25 of the same year (the ordaining bishop was Bishop Sofron Dmyterko).
From 1992 to 1998 he ministered in a monastery and the Parish of Christ the King in the city of Ivano-Frankivs’k. He executed the obligations of steward and chaplains of the Sisters–Myrrh Bearers, was the abbot of the monastery of the OSBM in the village of Pohonya, Tysmynets’ District. He began a chaplaincy ministry at the Ivano-Frankivs’k prison and was the chaplain of a youth prayer group. He was also directed to missionary work in Volyn’ and ministered in parishes in Volodymyr-Volyns’kyj, Luts’k and other locations.
Afterwards he was appointed ihumen of the monastery and pastor of the Church of Saint Basil the Great in the city of Luts’k. He started building a complex of promises for the monastery and church.
On July 28, 2007, Pope Benedict XVI appointed Fr. Dmytro Apostolic Administrator of the Eparchy of Buchach.
Bishop Stephan (Meniok), CSSR,
Exarch of Donets’k and Kharkiv
He was born on September 19, 1949, in the village of Nakonechne, Yavoriv District, Lviv Region. In 1966 he finished Yavoriv General Secondary School № 2. From 1966 to 1968 he studied at Lviv Technical School № 1 and received a diploma with distinction. In 1969-1971 he served in the Soviet army.
In 1974 he was accepted into the monastery of the community of the Redemptorist Fathers of the Lviv Province. He took first vows in 1975 and perpetual ones on October 8, 1981.
From 1975 to 1984 he studied in the seminary of the Redemptorist Fathers and finished a course of philosophical-theological studies.
On July 8, 1984, he was ordained a priest by Bishop Volodymyr Sternyuk. At first he served in the town of Belz, consequently in 1987- 1990 he was pastor of the Church of the Dormition of the Holy Mother of God in the village of Kamyanobrid, Yavoriv District, Lviv Region.
In 1990 he was appointed ihumen of the Monastery of Saint Alphonsus. At the same time he carried out the duties of the rector of the seminary of the Redemptorist Fathers, which was held in this monastery. In 1991 he took the position of teacher of philosophy at Holy Spirit Seminary in Lviv. Besides this, he executed the obligations of provincial steward and vicar.
On August 3, 1994, in obedience to the order His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivsky, he was appointed rector of Holy Spirit Seminary in Lviv, where he taught theology and studies in various religious denominations. At the request of the protoihumen of the Lviv Province of the Order of the Most Holy Redeemer and in accordance with the order of the auxiliary bishop of Lviv, Lubomyr Husar, on July 13, 1998, he left this position.
In September 1998 he was appointed by the provincial government of the CSSR ihumen and at the same time rector of the Higher Spiritual Institute of Blessed Mykolay Charnetskyj.
On February 15, 2002, in the Cathedral of Saint George he was ordained a bishop with the titular see of Acarassus (the main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr, in concelebration with Bishop Michael Hrynchyshyn and Bishop Mikhail Koltun) and appointed to minister as the Exarch of Donets’k and Kharkiv. On May 12, 2002, he was installed on the see of the Donets’k and Kharkiv Exarchate.
Bishop Vasyl’ (Ivasiuk),
Exarch of Odesa and Crimea
He was born on January 21, 1960, in the village of Dora near Yaremche. Finishing secondary school, he entered the Institute of Land-reclamation in Rivne. At the same time he attended the underground seminary. Consequently he continued to study theology in the major seminary in Ternopil’, and then in the Pontifical Gregorian University in Rome, where in 2003 he obtained a licentiate in dogmatic theology.
He was ordained a priest on August 16, 1989.
At the beginning he served in the underground in the Ternopil' and Ivano-Frankivs’k regions. In December 1989 he became pastor in Stare Misto and Pidhaytsi and in August 1990 pastor and dean in Berezhany.
In 1993 he was appointed chancellor of the Zboriv Eparchy and the next year vicar of the same eparchy and pastor of the Church of the Transfiguration of the Lord in Zboriv.
On June 1, 1996 he was appointed protosynkellos (chancellor) of the Eparchy of Sokal' after his return from Rome.
On July 28, 2003, His Holiness John Paul II accepted the appointment of Father Vasyl’ Ivasyuk as the first Exarch of Odesa and Crimea. On September 28, 2003, on the 15th Sunday after the Descent of the Holy Spirit, his episcopal ordination took place. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr Cardinal Husar, in concelebration with the Bishop of the Sambir and Drohobych Eparchy Yulian Voronovskyj and the ruling Bishop of the Eparchy of Sokal', the Most Rev. Mikhail Koltun.
Bishop Yosafat Oleh (Hovera),
Exarch of Luts’k
He was born on September 12, 1967, in the city of Ivano-Frankivs’k. After completing secondary school he studied in the underground seminary. On May 30, 1990, he was ordained a priest and appointed pastor of the Parish of Saints Volodymyr and Olha of the village of Velyka Berezovytsya.
From 1996 to 1999 he studied at Lublin Catholic University. After this he was vice-rector of the Josyf Slipyj Major Seminary. From 2004 to 2007 he studied at the Pontifical Oriental Institute in Rome (Italy), where received a licentiate in pastoral theology. Consequently Fr. Yosafat Hovera executed the obligations of the rector of the Josyf Slipyj Seminary.
On January 15, 2008, in the Vatican it was announced that His Holiness Benedict XVI blessed the decision of the Synod of Bishops of the Ukrainian Greek-Catholic Church to found a new archiepiscopal exarchate in Luts’k and to name Fr. Yosafat Oleh Hovera its first exarch, giving him the titular see of Caesariana. His hierarchical ordination took place on Monday, April 7, 2008, on the Feast of the Annunciation of the Most Holy Mother of God at the Cathedral of the Immaculate Conception in the city of Ternopil’. On Saturday, April 12, 2008, in the Church of the Nativity of the Most Holy Mother of God in the city of Luts’k, which the became a cathedral church, his installation took place.
Bishop Milan (Sasik),
Apostolic Administrator of the Mukachiv Greek Catholic Church
He was born on September 17, 1952, in Lechina, Slovakia. After completing primary and secondary school, in 1971-1976 he was attended courses of philosophy and theology at the major seminary in Bratislava.
On July 31, 1971, he entered the Congregation of the Mission Vincentians/Lazarists. On September 27, 1973, he took perpetual vows.
On June 6, 1976, he was ordained a priest. Then he performed various pastoral work, first as chaplain, then pastor. With the permission of the Holy See, Fr. Milan Sasik celebrated in two rites, Greek-Catholic and Roman-Latin.
From 1990 to 1992 he studied in the Teresianum Pontifical Institute of Spirituality in Rome, where he received a master's degree.
From October 5, 1992, to July 7, 1998, he worked in the Apostolic Nunciature in Ukraine. Then for one year he was director of novices in the Congregation of the Mission in Slovakia. In August 2000 he went back to Ukraine and became pastor in Perechyn, Transcarpathia. On November 12, 2002, His Holiness John Paul II appointed Fr. Milan the Apostolic Administrator “ad nutum Sanctae Sedis” (until called away) of the Mukachiv Eparchy of the Greek-Catholic Church.
On January 6, 2003, he received episcopal ordination.
In addition to his native Slovak, he speaks Ukrainian, Italian, Czech, Russian and Polish.
Bishop Ivan (Martyniak),
Metropolitan of Przemysl and Warsaw
He was born on June 20, 1939, in the village of Spas (Western Ukraine). He studied philosophy and theology at the Theological Academy in Warsaw.
On June 29, 1964, he received priestly ordination at the hands of Metropolitan of Wroclaw Boleslaw Kominek. In 1972 after the separation of the Wroclaw Archdiocese he moved to the Diocese of Gorzow and ministered in the Greek-Catholic parishes.
After the completion of studies at the Theology Academy in Warsaw he defended his licentiate in theology in 1968.
From 1975 he ministered in Legnica and the pastoral centers of Modli, Zamenytsja and Lublin. In 1977 he was elected a member of the capitula of the Diocese of Przemysl.
On September 16, 1989, he was ordained in Czestochowa, at which ceremony His Beatitude Myroslav Ivan Cardinal Lubachivski presided.
On July 20, 1989, he was appointed the auxiliary bishop of the Primate of Poland in matters of Ukrainian Greek-Catholics in Poland.
On January 16, 1991, he was appointed eparchial bishop of the Przemysl Eparchy.
On May 24, 1996, the Holy See raised the Przemysl Eparchy to the dignity of the Przemysl and Warsaw Metropolitanate, and the eparch was named the Archbishop and Metropolitan of Przemysl and Warsaw.
Bishop Wlodzimierz (Juszczak), OSBM,
Eparch of Wroclaw and Gdansk
He was born on July 19, 1957, in the village of Legnica (Poland).
He finished primary school in 1972 in the village of Rosochata and in the same year began studies in the Ukrainian lyceum in Legnica.
On August 31, 1976, he entered the Basilian Order, with which he became acquainted during studies in primary school. He finished philosophical-theological studies in the Warsaw Major Seminary in 1983.
He took perpetual monastic vows on May 1, 1983.
He was ordained a priest on May 28, 1983, at the hands of Metropolitan of Wroclaw Henryk Cardinal Gulbinowicz. After ordination he served in the parish in Bartoszczytsi founded in December 1982 by Fr. Yulian Gbur and in a parish in Asuny (Olsztyn Region) operating since 1957. From 1985 Fr. Wlodzimierz additionally ministered at a parish in the village of Ostre Bardo.
In 1984 he began studies in the Academy of Catholic Theology in Warsaw on the Faculty of Canon Law, and in 1990 received the degree of licentiate.
From 1989 he executed the obligations of master of novices and prefect of Basilian brothers-students.
In 1993 he transferred to the monastery of the Basilian Fathers in Wengozevo, simultaneously executing the obligations of pastor and father-dean of the Olsztyn Deanery.
In 1994 he took on the obligations of protoihumen of the Basilian Province in Poland, and simultaneously executed also the obligations of pastor in Warsaw.
On April 24, 1999, by the decision of His Holiness John Paul II, he was appointed bishop of the Wroclaw and Gdansk Eparchy of the Ukrainian Greek-Catholic Church in Poland.
His episcopal ordination took place on June 19, 1999, in Wroclaw. The main ordaining bishop was Metropolitan of Przemysl and Warsaw Ivan Martyniak.
Bishop Dionisio (Lachovicz), OSBM,
Apostolic Visitator for the Ukrainian Greek-Catholics of Italy and Spain
He was born on July 2, 1946, in Pombas, province of Itaiopolis, state of Santa Catarina, Eparchy of Saint John Chrysostom, in Curitiba (Brazil). He obtained secondary education and initial spiritual preparation at the seminary of the Basilian Fathers in Curitiba. He continued his preparation for the priesthood in Catholic institutions of higher education in Brazil and Rome and obtained a licentiate in theology.
On March 30, 1970, he took perpetual vows. On December 8, 1972, he was ordained a priest.
Later he executed various pastoral work and taught philosophy and theology in educational institutions of the Basilian Fathers in Brazil.
In 1991 he came to Ukraine for the founding of the philosophical seminary of the Basilian Fathers in Zhovkva. In 1994 he became rector of the Basilians’ institute in Zolochiv and a teacher at the Kyiv Mohyla Academy and Holy Spirit Seminary in Lviv. From 1996 to 2004 he was protoarchimandrite of the Order of Saint Basil the Great.
He has published in Ukraine a number of articles on religious themes and two manuals for seminarians.
On December 21, 2005, he was named a Curial Bishop of the Major Archbishop of Kyiv and Halych. On February 26, 2006, in Prudentopolis in the Church of Saint Josaphat the Martyr he was ordained a bishop. The main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr and co-ordainers were His Excellency Stephan (Soroka), Metropolitan of Philadelphia, and the Most Rev. Efraim (Krevej), Eparch of Curitiba.
From April 2006 to December 2008 he was a curial Bishop of the Major Archbishopric of the UGCC, head of the Patriarchal Administration, responsible for the Church’s communities in countries where there are no structures of the UGCC, head of the Department for Ministry to Migrants, and head of the Senate of UCU. On January 7, 2009, he was named by His Holiness Benedict XVI as Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Italy and Spain.
Bishop Michael (Hrynchyshyn), CSSR,
Apostolic Exarch for Ukrainians of France, the Benelux countries and Switzerland
He was born on February 18, 1929, in Buchanan, Canada.
On July 28, 1946, he took monastic vows in the Order of the Redemptorist Fathers in Yorkton. He received priestly ordination at the hands of Bishop Maxim Hermaniuk on May 25, 1952, in Toronto.
He ministered in New York, Winnipeg and Saskatoon.
In 1955 he defended a doctoral work at the Pontifical Oriental Institute in Rome. For some time he taught in seminaries in Canada.
From 1970 he was postulator in the beatification process of Metropolitan Andrey Sheptytsky. During 1972 - 1981 he was protoihumen of the Redemptorist Fathers of Canada and the USA.
On November 27, 1982, he was appointed exarch for the Ukrainians of France.
Bishop Hlib (Lonchyna), Studite Order,
Apostolic Exarch for Ukrainians of Great Britain
He was born on February 23, 1954, in the town of Steubenville, Ohio (USA), in a Ukrainian family.
He obtained primary and secondary education in Detroit in the primary and secondary schools of Immaculate Conception Parish, which were run by the Basilian Fathers and Sisters. At the same time he studied at the Ukrainian school and Ukrainian musical institute.
He obtained a theological education in Rome at the Urbaniana University. He defended a doctorate in liturgy at the Pontifical Oriental Institute.
He became a monk in the Monastery of Saint Theodore Studite in Grottaferrata (Italy), in which took his vows (schema) on December 19, 1976. He was ordained a priest by Patriarch Josyf Slipyj on July 3, 1977, in the same monastery. For a few years he ministered at the Parish of Saint Nicholas in Passaic, New Jersey (USA). In 1985-1990 he was prefect of students at the College of Saint Sophia in Rome.
In 1994 he moved with the monastic community to Ukraine. He was a chaplain at Holy Spirit Seminary in Lviv. He taught liturgy and biblical studies in this educational institution, the Lviv Theological Academy, the Institute of Higher Religious Culture, and also at catechetical courses.
In 1997-2001 he was regional chaplain of the Faith and Light community in Ukraine.
In 2000-2002 he worked as attaché at the Apostolic Nunciature in Kyiv.
On January 11, 2002, he was nominated a bishop of the Ukrainian Greek-Catholic Church with the titular see of Bareta. He received hierarchical ordination in the Cathedral of Saint George on February 27, 2002; the main ordaining bishop was His Beatitude Lubomyr; co-ordainers were Metropolitan Stephan (Soroka) and Bishop Julian (Voronovskyj). He was appointed auxiliary bishop of the Patriarchal Curia of the Major Archbishopric, Head of the Curia of Kyiv and Halych Metropolitanate.
On March 1, 2002, His Beatitude Lubomyr named Most Rev. Hlib a Senator of the Ukrainian Catholic University. From June 25, 2002, to June 2, 2007, Bishop Hlib was the Head of the Senate.
From March 22, 2002 to June 8, 2004, he was the Head of the Patriarchal Liturgical Commission of the UGCC.
In 2002-2007 he was Head of the Supervisory Council of Caritas Ukraine. On January 14, 2003, by a decree of His Holiness John Paul II he was named Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Italy. From March 25, 2003, to May 9, 2006, he was the Apokrisarius-procurator of the Ukrainian Greek-Catholic Church at the Roman See.
On July 1, 2003, by a decree of His Beatitude Lubomyr he was appointed postulator of the cause of beatification and canonization of Servant of God Andrey Sheptytsky.
On March 4, 2004, by a decree of His Holiness John Paul II he was named Apostolic Visitator for Ukrainian Greek-Catholics in Spain and Ireland.
On June 16, 2006, by a decree of His Beatitude Lubomyr Bishop Hlib was appointed the Head of Administration of the Religious Administration of the Kyiv and Halych Metropolitanate of the Ukrainian Greek-Catholic Church. On September 28, 2006, he became head of the Department of Church Commissions and Responsible for Monastic Matters of the Patriarchal Curia of the Ukrainian Greek-Catholic Church.
Владика Петро (Крик),
Апостольський Екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії
Народився 25 квітня 1945 року в селі Кобильниця Волоська Яворівського повіту. Його батьки Григорій та Анна Фещин - хлібороби. У рідному селі, на жаль, судилося йому прожити лише два роки, а весною 1947 року всі вони разом з рідними та односельчанами опинилися на території колишньої Східної Прусії в селі Гарш, що у Венгожевському повіті. Тоді внаслідок зловмисних дій польської комуністичної влади стосовно українського народу і проведення цілеспрямованої акції переселення, долю майбутнього владики розділило біля 150 тис. українців.
Навчання у початковій школі почав владика Петро в селі Гарш, яке завершив в селі Крузи, що у повіті Біскупєц. Згодом продовжував навчання в загальноосвітньому Ліцеї в Гіжицьку. Після завершення і цього етапу навчання в 1964 році, поступив у духовну семінарію "Хосіянум" в Ольштині. У 1965 році, за умов переслідування Католицької Церкви у Польщі, будучи семінаристом, попав на військову службу та пройшов процес особливого "обстеження" спецслужбами.
Після військової служби повернувся у семінарію, яку закінчив в 1971 році і став священиком. Спочатку довелося йому душпастирювати серед українців, що проживали на західно-північних землях теперішньої Польщі, це Щецин та Колобжег. А відтак з 1979 року став душпастирем для українців в містах Вроцлав, Жмігруд та Познань, де працював до 2000 року. Також тривалий час виконував обов'язки декана і врешті протосинкела.
19 грудня 2000 року був покликаний на єпископський престіл для українців католиків в Німеччині і Скандинавії. Поставлення і введення на той же престіл відбулося 3 лютого 2001 року у соборі Покрова Пресвятої Богородиці в Мюнхені.
Владика Лаврентій (Гуцуляк), ЧСВВ,
Митрополит Вінніпезький
Народився 25 січня 1951 року у Верноні (Британська Колумбія, Канада). Навчався у початковій і середній школах у Верноні, відтак – у Колегії Святого Володимира Отців Редемптористів у Робліні (Манітоба).
1969 року вступив до Чину Отців Василіян українського обряду в Оттаві, а новіціят закінчив у монастирі Святого Йосафата у Ґлен Кові, Нью-Йорку (1971-1972рр.). Таїнство Священства прийняв 28 серпня 1977 року.
У 1974 році захистив бакалавреат з філософських наук в Оттавському університеті та продовжував вивчати богослов'я в Університеті Святого Ансельма у Римі. Вивчав літургіку в Папському східному інституті в Римі і 1985 року захистив докторську працю на тему: “Свята Літургія Івана Золотоустого у Київській Митрополії під час з'єднання з Римом (1596-1839)" (науковий керівник – відомий єзуїт о. Роберт Тафт). Видавши свою працю 1990 року в серії видань Отців Василіян „Записки ЧСВВ”, o. Лаврентій отримав науковий ступінь доктора (у Папському східному інституті).
Проживши одинадцять років у Римі, навесні 1986 року повернувся до Канади і був призначений парохом української католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла у Монтері (Альберта) (1986-1996рр.). У вересні 1996 року призначений ігуменом монастиря Святих Апостолів Петра і Павла в Мондері і магістром новиків. Водночас обіймав посаду директора музею Отців Василіян. Від 1992 року викладає курси візантійської Літургії у Богословській колегії в Нюмені (околиці Едмонтона).
Єпископська хіротонія о. Лаврентія відбулася 3 квітня 1997 року, а введення на престол Української католицької єпархії Едмонтона та Альберти – 6 квітня 1997 року в Катедральному храмі Святого священномученика Йосафата в Едмонтоні.
9 січня 2006 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив Владику Лаврентія (Гуцуляка), ЧСВВ, Митрополитом Вінніпезьким, Архієпископом Вінніпезької архієпархії (Канада). Введення на престол Вінніпезької архієпархії відбулося 11 лютого 2006 року.
Владика Михаїл (Бздель), ЧНІ,
Єпископ-емерит
Теодор Бздель і його дружина, Євдокія (з роду Василик), емігрувавши з України, поселилися у містечку Вішарт, Саскачеван, де 21 липня 1930 року народився їх син Михайло. Він був одинадцятим з чотирнадцятьох дітей в родині. Після закінчення початкової освіти продовжував навчання у коледжі Святого Володимира у Робліні, Манітоба, який закінчив на весні 1947 року. Коледж Святого Володимира був заснований та керований Отцями Редемптористами, які, звичайно, мали вплив на духовний розвиток молодого Михайла Бзделя.
8 вересня 1947 року вступив до Новіціяту Отців Редемптористів і 23 вересня прийняв облечини. Через рік склав тимчасові обіти і розпочав свій богословський та філософський вишкіл у семінарії Святої Марії в Вотерфорд-Медоувейл, Онтаріо. Довічні обіти склав 19 серпня 1952 року. Через півтора року, 13 лютого 1954 року, у церкві Пресвятої Євхаристії (Торонто), Преосвященний Владика Ізидор Борецький, Єпарх Торонтський та всієї Східної Канади, уділив йому піддияконські свячення. Через два дні, 15 лютого 1954 року, був висвячений на диякона Єпископом Ізидором у каплиці семінарії Святої Марії в Медоувейл, Онтаріо.
На Різдво Івана Хрестителя, 7 липня 1954 року, диякон Михайло отримав ієрейські свячення, які уділив Єпископ Андрей Роборецький у церкві Святої Марії у Йорктоні, Саскачеван. Через рік він став сотрудником у Йорктоні та околицях.
У вівторок, 29 березня 1992 року, Апостольська Столиця номінувала отця Михайла Бзделя, ЧНІ, Архієпископом Вінніпезьким для українців-католиків у Канаді. 9 березня 1993 року відбулася інтронізація Високопреосвященного Владики Михайла Бзделя на Вінніпезький Митрополичий престіл.
9 січня 2006 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийняв зречення з уряду Високопреосвященного Архієпископа Михаїла (Бзделя), Митрополита Вінніпезького.
Владика Степан (Хміляр),
Єпарх Торонтонський
Народився 24 травня 1945 року в м. Лямонт (Альберта, Канада). Навчався в Оттавському Університеті (1966-1968), захистивши бакалаврат з філософії. Відтак захистив бакалаврат з богослов'я при Університеті Святого Павла в Оттаві (1968 -1972).
Як член чернечого Чину Святого Василія Великого 11 червня 1972 року був висвячений на священика (святитель владика Ніль Саварин, ЧСВВ). Душпастирював у різних парафіях: 1972-1973 - парох Української католицької парафії в Чіпман (Борщів, Альберта); 1973-1975 - сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1975-1978 - парох парафії Святого Івана Хрестителя в Оттаві (Онтаріо); 1978-1982 - сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1982-1984 - парох парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Ванкувері (Британська Колумбія); 1984-1988 - парох парафії Преображення ГНІХ у Денвері (Колорадо,США); 1988-1990 - сотрудник парафії Святого Миколая в Баффало (Нью-Йорк, США); 1990-2000 - парох парафії Святого Миколая в Гамільтоні (Онтаріо); 2000 - парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Міссісага (Онтаріо).
Обіймав посади канцлера єпархії, був членом Пресвітерської ради та членом Ради консульторів Торонтонської єпархії. Крім того, працював при Трибуналі подружжя в Оттаві та при українському Трибуналі подружжя в Едмонтоні. Упродовж п'яти років служив як духівник у новіціяті Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Більше ніж десять років був директором українських католицьких літніх таборів в Оттаві, Едмонтоні та в Британській Колумбії.
Вибраний на єпископа Торонтонської єпархії Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в липні 2001 р. на місце Єпископа-емерита Корнелія Пасічного. Отримав благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ та проголошений Єпископом 3 травня 2003 р. Архиєрейська хіротонія відбулася 23 липня 2003 в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в м. Міссісага (Онтаріо).
Владика Браєн (Байда), ЧНІ,
Єпарх Саскатунський
Народився 21 серпня 1961 року у Саскатуні (провінція Саскачеван, Канада). Початкову освіту здобув у католицьких школах Саскатуну. У 1975-1979 роках навчався у Колегії св. Володимира у Роблині (провінція Манітоба). У 1979-1982 роках навчався у Домі Спасителя в Торонто, де проходив підготовчі студії перед поступленням до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). У тому часі студіював філософію в Колегії св. Михаїла, де здобув ступінь бакалавра.
У 1982-1983 роках проходив новіціят в Окономовоці (штат Вісконсін, США). 31 липня 1983 року склав перші монаші обіти, а 13 вересня 1986 року – вічні обіти.
У 1983-1987 роках знову навчався у Колегії св. Михаїла, де здобув магістерку з богослов'я.
30 травня 1987 року прийняв священичі свячення (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський).
У 1987-1990 роках був духівником у Колегії св. Володимира у Робліні і одночасно відвідував курси з педагогіки при Університеті Манітоби у Вінніпезі, де у 1991 році отримав ступінь бакалавра. Своє навчання продовжив в Інституті ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві, де отримав ступінь бакалавра східних студій. У 1990 році призначений соцієм і професором у Колегії св. Володимира. У 1993-1994 роках – директор цієї колегії.
У 1994-1997 роках був настоятелем і директором Дому Спасителя у Торонто, де підготовляв кандидатів до чернечого життя.
У 1997-1999 роках – сотрудник у парафії Святих апостолів Петра і Павла в Саскатуні. У 1999 році був настоятелем дому для бідних і опущених людей. У 2000-2002 роках – сотрудник у парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Йорктоні. З 2002 року – ігумен і парох у Йорктоні.
Про нього говорять, що він є ревним і відданим душпастирем, добрим проповідником, легко спілкується як з молоддю, так і з старшими, як з багатими, так і з бідними.
2 травня 2008 року у Ватикані було повідомлено про його призначення Єпархом Саскатунським. Єпископська хіротонія відбулася 27 червня 2008 року в Катедральному соборі святого Юрія в м. Саскатун. Головним святителем був Високопреосвященніший Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький, а співсвятителями – Владика Михаїл (Вівчар), Єпископ-емерит Саскатунської єпархії, та Владика Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський.
Владика Михаїл (Вівчар), ЧНІ,
Єпископ-емерит
Народився 9 травня 1932 р. у Комарно (Манітоба, Канада).
Вічні обіти як монах-редемпторист склав 27-го вересня 1956 р.
Єрейські свячення отримав 28 червня 1959 р. у Вінніпезі, Канада.
Єпископські свячення отримав 28 вересня 1993 р. у Чикаго, США.
Працював у Колегії св. Володимира - Нижча Семінарія, Роблін, Манітоба: учитель, префект, директор. Душпастирював у Вінніпезі, Саскатуні.
Надзвичайний Сповідник Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у Вінніпезі і Сестер св. Йосифа у Саскатуні.
Із 1993 р. - єпархіальний єпископ єпархії св. отця Миколая в Чикаго. 25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго (США) монсіньора Річарда Семінака, а Владику Михаїла відкликав від обов'язків адміністратора цієї єпархії.
Із листопада 2000 року - єпархіальний єпископ Саскатунської єпархії.
2 травня 2008 року, згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято його зречення з уряду Єпарха Саскатунського.
Владика Кен (Новаківський),
Єпарх Нью-Вестмінстерський
Народився 16 травня 1958 року в Північному Бетелфорді, що в канадському штаті Саскатчеван. Походить із родини канадських українців. Початкову освіту, у тому числі гімназіальну, здобув у Північному Бетелфорді. 1977 рік – студії мас-медіа і публічних зв'язків у коледжі Ґрент-Мек'ювен.
1978–1980 роки – займався публічними зв'язками і менеджментом на трьох різних підприємствах. 1980–1982 роки – відбував духовну формацію в отців-редемптористів у Торонті та навчався на філософсько-богословському відділенні Коледжу св. Михаїла (Університет Торонта), де в 1984 році здобув ступінь бакалавра. 1986–1990 роки – навчання в Семінарії св. Йосафата в Римі (бакалаврат із богослов'я в "Анджелікум").
1989 року в Саскатуні рукоположений на священика (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський.
1989-1991 – завідувач канцелярії та директор Еміграційного б'юра при Верховному Архиєпископстві в Римі.
1990 рік – студії з канонічного права в Східному інституті в Римі.
1991-1995 – віце-канцлер Львівської архиєпархії та відповідальний за курію. 1991-1992 – віце-ректор Семінарії Святого Духа (Рудно–Львів). 1992-2001 – представник Верховного Архиєпископа при адміністрації лікарні ім. Митрополита Андрея Шептицького у Львові. 1994-2001 – президент «Карітас України». 1997-2001 – директор Б'юра харитативних та соціальних програм Львівської архиєпархії. 2001 – голова прес-служби Католицьких Церков в Україні з підготовки візиту Святішого Отця Івана Павла ІІ в Україну. З листопада 2001 року – ректор Української католицької семінарії Святого Духа в Оттаві (Канада). 2002 – акредитований зв'язковий прес-б'юра Ватикану для світового з'їзду молоді в Торонті та речник прес-б'юра УГКЦ в Канаді. 2003 – консультор Єпископської Конференції Канади у справах катехизації дорослих.
1 червня 2007 року було повідомлення про призначення о. Кенета, Єпархом Нью-Вестмінстерським. 24 липня 2007 року у церкві Святої Марії відбулася архиєрейська хіротонія. Головним святителем був Високопреосвященний Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький та всієї Канади.
Владика Северіян (Якимишин), ЧСВВ,
Єпископ-емерит
Народився 22 квітня 1930 року в Плейн Лейк, Альберта.
16 березня 1945 року вступив до новіціяту Отців Василіян Св. Йосафата в Мундаре, Альберта. Вибрав монаше ім'я - Северіян. 21 листопада 1946 року склав перші обіти в Мундаре, а довічні - 1 січня 1953 року в Римі.
У Римі 19 травня 1955 року на празник Вознесіння Господнього Владика Іван Бучко уділив диякону Северіяну ієрейські свячення.
У 1958 році захистив докторат з богослов'я у Григоріанському Університеті.
Пасторальна праця: парох церкви Преображення Господнього в Мундаре, Альберта (1958-1961); парох церкви Святого Йоана Хрестителя в Боршеві та церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Кракові, Альберта (1964-1969); сотрудник церкви Святого Йоана Хрестителя в Оттаві і служив для спільнот українців греко-католиків в Кінгстоні та Смітфолсі, Онтаріо (1969-1976).
Служіння в Чині Святого Василія Великого: помічник магістра новіціяту та наставник у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1958 -1961); директор василіянського видавництва в Торонто та консультор Канадської провінції (1961-1964); відповідальний за покликання, наставник та магістр новіціяту у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1964 -1969); магістр новіціяту в Оттаві (1969-1976); викладав у Університеті Святого Павла (1971-1972); настоятель монастиря Святого Йосафата в Оттаві (1973-1976); директор Літургійного товариства Святого Василія (1964 -1976); директор видавництва Отців Василіян у Торонто та радник у Канадській провінції (1976-1979); головний економ, настоятель та економ у вишкільному домі та Генеральної курії в Римі (1979-1995); Генеральний консультор (1982-1988 та 1992-1995); протягом перебування у Римі сім разів відвідував Україну, допомагаючи відновлювати та реконструювати василіянські монастирі.
Крім того був духівником для новичок у Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Анкастері, Онтаріо (1962-1964), керував духовними реколекціями для священиків, монашества, семінаристів та вірних в Канаді, США, Бразилії, Австралії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі та Україні. З доручення Апостольської Столиці двічі відвідував спільноти українських греко-католиків в Англії.
5 січня 1995 року вибраний на єпископа і 23 січня 1995 року Апостольська Столиця проголосила єпископське призначення Северіяна Якимишина до Нью-Вестмінстерської єпархії для греко-католиків в Британській Колумбії, Юконі та Північно-Західних територіях. 25 березня 1995 року, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, у Ванкувері, Канада, відбулася його хіротонія та інтронізація.
1 червня 2007 року, згідно з кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято зречення з уряду.
Владика Давид (Мотюк),
Єпарх Едмонтонський
Народився 13 січня 1962 р. м. Верґевіль (Алберта, Канада) в родині Івана та Ольги Мотюків.
У 1980 р., після закінчення школи, був прийнятий на навчання за програмою бакалавра в Університет Альберта в Едмонтоні, а в 1982 р. переведений на навчання за комп’ютерною програмою, де здобував спеціальність у сфері бізнесу. З 1984 до 1987 р. навчався в Університеті св. Павла в Оттаві, де захистив бакалаврат з богослов’я, а в наступному році у цьому ж закладі освіти захистив бакалаврат з Канонічного права.
21 серпня 1988 р. був рукопокладений на ієрея Владикою Димитрієм Ґрещуком.
У 1989 р. захистив ліцензіат з Канонічного права в Університеті Святого Павла в Римі та здобув ступінь магістра Канонічного права в Університеті Святого Павла в Оттаві.
З 1989 по 1993 р. був адміністратором парафій Святого Духа в Дарлінгу, Святого Петра і Павла в Дрейтон Велі та Святого Духа в Едісоні. В цей час обіймав посади канцлера і судового вікарія Едмонтонської єпархії, а також був членом Колегії радників (до 1996). Протягом 1993 — 1996 рр. — помічник судового вікарія, економ Едмонтонської єпархії. З 1994 р. до 1996 р. — сотрудник Катедрального храму Святого Йосафата в Едмонтоні.
У 1996 р. захистив докторат з Канонічного права у Папському східному інституті в Римі та викладав богослов’я і Канонічне право в Університеті Святого Павла і в Інституті Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві. В цьому ж році став ректором Семінарії Святого Духа в Оттаві.
З 1997 р. до 2002 р. — радник Єпископської комісії з Канонічного права і міжобрядових справ Конференції Католицьких Єпископів Канади. Протягом 1998 р. — працював суддею Канадського апеляційного трибуналу, у 2002 р. — канонічним радником.
У 2002 р. був призначений парохом церкви Святої Софії у Шервуд Парку.
11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Матари в Нумібії і призначений Єпископом-Помічником Архиєпископа Вінніпезького для українців (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк).
25 січня 2007 року призначений Правлячим єпископом Едмонтонської єпархії для греко-католиків (Канада).
Владика Стефан (Сорока),
Митрополит Філадельфійський
Народився 13 листопада 1951 р. у Вінніпезі (Канада) у родині українських емігрантів. Навчався в університеті Манітоби та у Католицькому Університеті Америки у Вашингтоні. Магістр богослов'я.
У травні 1985 р. захистив докторську працю з соціології.
Семінарійну освіту здобув в Українській Католицькій Семінарії св. Йосафата у Вашингтоні.
Священичі свячення отримав з рук Архиєпископа Максима Германюка 13 червня 1982р. у Вінніпезі.
Упродовж 1984 - 1993 рр. працював суддею Митрополичого подружнього трибуналу.
Із 1994 р. до 1996 р. - канцлер, а з 1996 р. до 1998 р. - економ Вінніпезької архиєпархії.
Єпископські свячення отримав 13 червня 1996 р. у Вінніпезі з рук Архиєпископа Михаїла Бзделя у співслужінні Владики Корнелія Пасічного та Владики Володимира Паски. Призначений єпископом-помічником Вінніпезької архиєпархії та протосинкелом Вінніпезької архиєпархії.
У лютому 2001 р. Чин введення Владики Стефана Сороки на Митрополичий престол Філадельфії здійснив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар.
Владика Іван (Бура),
Єпископ-помічник Філадельфійський
Народився 12 червня 1944 року у Вегелєбені, Німеччина, в родині Григорія та Марії Бурів. Емігрувавши до США, члени родини стали парафіянами української католицької церкви Святих Петра й Павла в м. Джерсі. Після закінчення початкової середньої школи 1959 року вступив до Малої семінарії Святого Василія у Стемфорді. Упродовж 1965-1970 років вивчав богослов'я у Вашингтоні в Українській католицькій семінарії Святого Йосафата та Католицькому університеті Америки, де отримав ступені бакалавра гуманітарних наук та бакалавра богослов'я.
Висвячений на священика 14 лютого 1971 року Митрополитом Амбросієм Сенишиним в Катедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. Служив у цьому храмі у 1971 році.
З 1971 до 1972 викладав релігію в Малій семінарії Святого Василія у Стемфорді, а 1972 до 1975 року - українську мову. Був також віце-ректором цього навчального закладу.
Інші призначення: 1975 - 1976 - адміністратор церкви Святого Йосафата у Трентоні, 1976 - 1980 - адміністратор церкви Святого Миколая в Маханої (і в 1983 році), 1976 - 1987 - адміністратор церкви Святого Михаїла в Шенандові. Упродовж 1987 - 1997 років обіймав посаду ректора Української католицької семінарії Святого Йосафата в Вашингтоні. З 1997 до 2002 року був парохом церкви Святого Духа у Честері і церкви Святого Миколая в Мілвілі. У 2001 році призначений парохом церкви Святого Миколая в Вільмінгтоні.
12 червня 1991 року Святіший Отець Іван Павло ІІ іменував його своїм Капеланом.
3 січня 2006 року Конгрегація для Східних Церков Апостольської Столиці повідомила, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив монсеньйора Івана Буру Єпископом-помічником Митрополита Філадельфійського для українців. Архієрейська хіротонія Преосвященного Владики Івана відбулася 21 лютого 2006 року в Українському католицькому соборі Непорочного Зачаття у Філадельфії (США). Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями - Високопреосвященний Архієпископ Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Михаїл (Кучм'як), Єпископ-емерит.
Владика Стефан (Сулик),
Єпископ-емерит
Народився 2 жовтня 1924 р. у селі Бальниці (Лемківщина).
Закінчив школу в Самборі у 1944 p. Родина емігрувала в зв'язку з II світовою війною. До 1948 р. навчався в українській Католицькій семінарії св. Духа в Німеччині. У 1948 р. емігрував до США. Навчався в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні. Здобув ступінь ліценціата богослов'я у 1952 р.
Рукоположений на священика архиєпископом Константином Богачевським 14 червня 1952 p. у Філадельфії. Протягом трьох років душпастирював в Омазі (штат Небраска). Згодом працював у парафіях св. Духа в Брукліні (Нью-Йорк), св. Миколая в Майнерсвілі (Пенсільванія) та Пресвятої Тройці в Йонгставні.
Із квітня 1955 р. виконував обов'язки секретаря архиєпископської канцелярії.
31 травня 1958 р. іменований папським капеланом.
Із 5 жовтня 1961 року душпастирював на парафії св. Миколая у Філадельфії. Деякий час виконував обов'язки Голови церковного єпархіального суду і був єпархіальним радником.
29 грудня 1980 р. призначений на Архиєпископа і Митрополита Філадельфійського, а 29 грудня 1980 р. висвячений Верховним Архиєпископом Йосифом Кардиналом Сліпим.
Член Конференції єпископів США, голова Міжобрядової комісії Конференції.
У листопаді 2000 р. із благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ пішов на заслужений відпочинок, передавши Митрополичий Престол Митрополитові Стефанові Сороці.
Владика Павло Патрикій (Хомницький),
Єпарх Стемфордський
Народився 19 травня 1954 р. в м. Ванкувер (Британська Колумбія, Канада).
Закінчив середню школу у Ванкувері і вчився в Університеті Британської Колумбії, захистивши бакалаврат за спеціальністю „Комерційна діяльність“. Відтак кілька років працював бухгалтером.
13 листопада 1982 р. вступив до новіціяту Василіянського Чину свмч Йосафата у Ґленкові (поблизу Нью-Йорка). Вічні обіти склав 1 січня 1988 р. у Римі. Був рукопокладений на ієрея Владикою Ієронімом Химієм, ЧСВВ, 1 жовтня 1988 р. у церкві Покрови Богородиці у Ванкувері.
Вивчав філософію в Університеті св. Ансельма в Римі і богослов’я в Григоріанському університеті в Римі, захистивши у 1990 р. бакалаврат з богослов’я.
З 1990 р. по 1991 р. був сотрудником церкви Святих Петра і Павла в Мондері (Альберта); 1991-1992 рр. — парох в околицях Лямонт, Стар-Пено, Скаро; 1992-1994 рр. — сотрудник церкви Святого Василія Великого в Едмонтоні; 1994-1999 рр. — парох церкви Богородиці у Ванкувері; 1997-2000 рр. — настоятель монастиря Петра і Павла та парох церкви Святих Петра і Павла в Мондері; 2000-2002 рр. — настоятель монастиря Святого Василія Великого в Едмонтоні; 2001-2002 рр. — парох церкви Святого Василія в Едмонтоні.
11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Буффади і призначений Апостольським екзархом для українців-католиків у Великобританії (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк).
16 червня 2002 р. у Великобританії відбулося введення Владики Павла Патрикія на екзарший престол.
3 січня 2006 року призначений Єпархом Стемфордським (США). Введений на престол Стемфордської єпархії УГКЦ 20 лютого 2006 року. Владика Павло став наступником Владики Василя (Лостена), який від 7 грудня 1977 року був Єпархом Стемфордським і, відповідно до кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, досягнувши певного віку, подав Святішому Отцеві Венедиктові XVI, Папі Римському, зречення з уряду.
Владика Василь (Лостен),
Єпископ-емерит
Народився 11 травня 1930 р. у Чесапіку, Меріленд (США).
Син Івана і Юлії (з дому Петришин) Лостен (у сім'ї було восьмеро дітей).
Початкову освіту здобув у парафіяльній школі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Елктоні, Меріленд. Середню освіту - у підготовчій школі при Семінарії св. Василія Великого в Стемфорді, Коннектікут. Вищу освіту здобув у Семінарії св. Василія Великого у Стемфорді (бакалавр філософії) та в Католицькому Університеті Америки, Вашингтон (ліценціат богослов'я).
Рукоположений на священика єпископом Константином Богачевським у Філадельфії 10 червня 1957 р.
Душпастирював упродовж 1962-1971 рр. - особистий секретар митрополита філадельфійського Амврозія Сенишина. Згодом призначений архиєпархіальним економом.
25 травня 1971 p. прийняв архиєрейські свячення у Філядельфії.
Призначений єпископом - помічником архиєпархії УГКЦ у Філядельфії.
Із червня 1976 р. до грудня 1977 p. виконував обов'язки апостольського адміністратора Філадельфійської митрополії.
20 жовтня 1977 р. призначений єпархіальним єпископом Стемфордської єпархії.
Із 1992 р. - активний учасник Київської Студійної Групи з питань екуменізму.
Із 1995 р. член Папської Ради єдності християн.
Член Конференції Єпископів США. За фінансового сприяння Владики Василя Лостена і з нагоди Тисячоліття Хрещення Руси-України відкрито каплицю святої княгині Ольги у базиліці святого Петра в Римі.
Відповідно до кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, досягнувши певного віку, подав Святішому Отцеві Венедиктові XVI, Папі Римському, зречення з уряду, яке було прийняте 3 січня 2006 року.
Владика Роберт (Москаль),
Єпарх Пармський
Народився 24 жовтня 1937 року у місті Карнегі (Пенсільванія, США). Три роки навчався у Вашингтонській початковій школі у місті Карнегі, відтак - ще три роки — у початковій школі в Шауні (у східному Карнегі) і два роки в середній школі у Кларк Юніорі. 1951 року вступив до Малої семінарії Святого Василія Великого у м. Стемфорді (Коннектикут). 1955 року вступив до Великої семінарії у Стемфорді і через 4 роки здобув науковий ступінь бакалавра філософії. 1963 року захистив ліцензіат з богослов’я при Католицькому університеті та семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні.
3 червня 1961 року – склав перші обіти та отримав піддияконські свячення (святитель - Архієпископ Йосиф Шмондюк); 14 квітня 1962 року – дияконські свячення (святитель - Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ); 25 березня 1963 року – ієрейські свячення (святитель - Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ) у Катедральному храмі Непорочного Зачаття у м. Філадельфії (Пенсільванія).
Після свячень обіймав посаду секретаря в канцелярії Архієпископа Філадельфійського водночас творив парафію у м. Варингтоні (Пенсільванія). Водночас навчався у Філадельфійській музичні академії та консерваторії. Крім того, працював суддею в архієпархіальному трибуналі, а пізніше - редактором архиєпархіального тижневика „Шлях”. У 1964 році став членом Ради директорів корпорації „Вознесіння” (завдання організації - забезпечити житлом людей похилого віку). Багато років був її секретарем-скарбником, а пізніше - президентом. У 1967 році призначений віце-канцлером Філадельфійської архієпархії.
1972 –1974 - парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці у Мелроуз Парку (район Філадельфії). 1974 року Святіший Отець Павло VI найменував його папським капеланом (з титулом отець прелат); крім того, був призначений єпархіальним радником, а також канцлером архиєпархії і ректором катедри Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.
У 1977 році обраний президентом Асоціації українців-католиків в Америці “Провидіння” на чотири роки.
3 серпня 1981 року Святіший Отець Іван Павло II та Синод Єпископів УГКЦ, на якому головував Блаженніший Патріарх Йосиф Кардинал Сліпий, номінували о. прелата Роберта Москаля єпископом. Єпископська хіротонія відбулася 13 жовтня 1981 року в Кафедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. 3 грудня 1983 року Папа створив нову єпархію Святого Йосафата у м. Пармі (Огайо) та призначив Владику Роберта її першим єпархом. Введення на престол відбулося 29 лютого 1984 року.
Владика Річард Стефан (Семінак),
Єпарх Чиказький
Народився 3 березня 1942 року в Філадельфії, Пеннсильванія. Після закінчення початкової школи продовжував навчання у гімназії, де вирішив стати священиком. У 1958 році зарахований до Стемфордської малої духовної семінарії Святого Василія, Коннектікут. Богословську освіту здобув у Вищій духовній семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні, одержавши ступінь магістра богослов’я.
25 травня 1967 року висвячений на священика. У 1968-69 роках навчався у Римі, де здобув ступінь бакалавра Східного канонічного права. У 1969 році повернувся до Сполучених Штатів Америки для душпастирської праці. Упродовж наступних років і дотепер здійснював служіння у різних парафіях. 1967-1969 - сотрудник Катедрального собору Непорочного Зачаття, Філадельфія; 1969-1971 - сотрудник церкви Святого Духа, Честер, Пеннсильванія; 1971-1972 - сотрудник церкви Пресвятої Трійці, Янґстаун, Огайо; 1972-1973 - парох церкви Стрітення, Ленсдейл, Пеннсильванія; 1973-1977 - парох церкви Святої Анни, Воррингтон, Пеннсильванія. 1978-1982 - капелан Провінційного дому Сестер Василіянок, Філадельфія; капелан академії Святого Василія, Філадельфія, і Манор Колегії, Дженкінтаун, Пеннсильванія; 1982-1984 - парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Маямі, Флорида; з 1984 року парох церкви Пресвятої Трійці, Карнеґі, Пеннсильванія.
Виконував також інші додаткові обов’язки на єпархіальному рівні: був єпархіальним директором Катехитичної комісії та Комісії екзаменаторів для молодшого духовенства, членом Ради комітету пенсійного фонду для священиків, єпархіальний консультор, протопресвітер Південного деканату, регіональний духівник Союзу українських католиків тощо.
4 жовтня 1984 року отримав титул папського капелана.
25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував монсіньора Річарда Семінака єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго.
Владика Інокентій (Лотоцький),
Єпископ-емерит
Народився 3 листопада 1915 року в Старих Петликівцях, нині Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення народної школи в рідному селі перейшов до гімназії отців Василіян у Бучачі, яку закінчив 1932 року. Того ж року вступив на новіціат отців Василіян у Крехові, де прийняв чернече ім'я Інокентій, а по його закінченні, 1934 р., склав там перші обіти й виїхав на гуманістичні студії до Лаврова біля Старого Самбора. У 1936—1937 роках студіював у Добромилі риторику, а в 1937—1939 рр. — у Кристинополі (нині Червоноград) філософію. Урочисті довічні обіти склав 8 серпня 1937 р. в Добромилі.
24 листопада 1940 р. в Оломоуці, в Чехословаччині, отримав ієрейські свячення (святитель Владика Павло Ґойдич, ЧСВВ). Із січня 1941 р. відбуває вищі студії у Відні, які закінчує докторатом з теології.
До листопада 1946 року о. Лотоцький вів душпастирську працю серед українців у Бельгії, а при кінці того року виїхав до США і працював як маґістр новіціату та ігумен до 1951 р. в Давсон, Філадельфія. У 1951—1953 рр. був протоігуменом американської провінції Василіянського Чину з осідком у Нью-Йорку, а після того, до 1958 р. був там же парохом української церкви св. Юра. Коли в 1958 році відкрили новіціат у Ґленкові, перейшов туди на маґістра. У січні 1960 р. став ігуменом василіянського монастиря у Чикаго, а від листопада 1961 р. — також парохом церкви св. Миколая. З 1 серпня 1962 р. його переведено на становище ігумена і пароха церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Гемтремку.
22 грудня 1980 року Папа Римський Іван Павло II номінував о. Лотоцького єпархіальним єпископом Чиказької єпархії святого Миколая УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 року в Римі. Головний святитель – Патріарх Йосиф (Сліпий).
2 липня 1993 року Папа Іван Павло II прийняв зречення Владики Інокентія з уряду єпарха Чиказького у зв'язку з віком і на його місце номінував Владику Михаїла (Вівчара).
Владика Володимир (Ковбич), ЧСВВ,
Єпарх Куритибський
Народився 27 березня 1953 року в селі Мандаґуасу (Парана, Бразилія). Протягом 1966-1970 років навчався в Малій семінарії Отців Василіян в Прудентополісі (Парана). 28 січня 1971 року вступив до новіціяту Отців Василіян в Іваї. 11 лютого 1973 року склав тимчасові обіти. Від 1976 до 1978 року вивчав філософію в Василіянському навчальному центрі в Куритибі (Батель). 16 серпня 1978 року склав вічні обіти у Василіянському монастирі. Від 1978 до 1981 року вивчав богослов’я в Папському коледжі Святого Ансельма в Римі. 12 квітня 1981 року в Римі висвячений на диякона (святитель Архієпископ Мирослав Марусин). 6 грудня 1981 року отримав ієрейські свячення (святитель Владика Єфрем Кривий).
Душпастирська і освітянська діяльність:
1982-1983 – сотрудник парафії Іваї;
1983-1988 – сотрудник парафії в Прудентополісі; вчитель і духовний наставник в Малій семінарії в Прудентополісі;
1989-1990 – викладач у єпархіальній семінарії;
1990-1991 – парох в Сан Паоло;
1991-1996 – директор єпархіального Апостольства молитви, викладач у єпархіальній семінарії, а з 1992 року – керівник Василіянського навчального центру в Куритибі; від 1993 року - викладач богослов’я в Католицькому богословському інституті в Куритибі;
1993 рік – отримав диплом ліценціата з морального богослов’я в Університеті Сан Павло;
1996-2000 – сотрудник парафії в Понта Гросса, консультор в провінційній курії Отців Василіян;
З 2000 року душпастирював на парафіях в Антоніо Олінто, Кампіні, Сантосі Андраде, Міко Магро і Сао Йоано.
У 2000 році отримав докторський ступінь з морального богослов’я в Папському університеті в Ріо-де-Жанейро.
10 грудня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ призначив Владику Володимира Ковбича (ЧСВВ) Єпископом-коад’ютором Української католицької єпархії Святого Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія).
21 березеня 2004 року в Катедральному соборі Святого Івана Хрестителя в Куритибі відбулася архієрейська хіротонія. Святитель - Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, Глава УГКЦ.
13 грудня 2006 року Святіший Отець Венедикт XVI призначив Владику Володимира Єпархом Куритибським. Інтронізація відбулася 7 лютого 2007 року у катедральному храмі Святого Івана Хрестителя у Куритибі.
Владика Мирон (Мазур), ЧСВВ,
Єпископ-помічник Куритибської єпархії
Народився 5 лютого 1962 року у м. Прудентополісі (штат Парана, Бразилія). Закінчив Малу семінарію Отців Василіян у Прудентополісі, після чого 7 лютого 1979 року вступив до Василіянського чину. 10 лютого 1981 року, після закінчення новіціяту, склав свої перші обіти в Чині.
Шкільне навчання та університетські філософські студії закінчив у Семінарії Святого Василія у Бастелі (Куритиба). У 1986 році його скерували на навчання до Риму, до Папської колегії Святого Ансельма, де у 1989 році він одержав ступінь бакалавра богослов'я, а в 1992 році в Салезіянському Інституті (Салезіянумі) – ступінь лінцеціята педагогіки.
1 січня 1988 року у Римі склав урочисті вічні обіти і відтак у Прудентополісі отримав священичі свячення (святитель Владики Єфрем Кривий, ЧСВВ).
Отець Мирон виконував різні душпастирські завдання, а також займав посади професора, настоятеля та ректора у Василіянських інститутах Прудентополіса та Куритиби. Він також був настоятелем Головної семінарії Святого Василія. У липні 2004 року о. Мирона призначили протоігуменом Отців Василіян у Бразилії.
21 грудня 2005 року Папа Венедикт XVI іменував отця Мирона Мазура єпископом-помічником Української Католицької Єпархії св. Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія), титулярним єпископом Сімітту. 26 лютого 2006 року в Прудентополісі у храмі Святого свщмч. Йосафата відбулася єпископська хіротонія. Головний святитель Блаженніший Любомир, а співсвятителі – Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), Єпарх Куритибський.
Владика Даниїл (Козлинський),
Єпископ-помічник Куритибської єпархії
Народився 16 лютого 1952 року в колонії Алто Параізо, Бом Сусессо, Парана. Хрещений і миропомазаний, як теж і першу сповідь і св. Причастя прийняв у церкві Покрови в Параізо.
У 1965 році вступив до Малої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата у Маллет, Парана. У 1966 році перейшов до римо-католицької с емінарії св. Йосифа у Понта Ґроссі, Парана. Тут закінчив гімназійні навчання і частину класичного ліцею, а завершив студії в Духовній семінарії Отців Василіян у Куритибі.
У 1972 році виїхав до Рима, де студіював і завершив курс філософії в університеті Урбаніанум. Відтак, після року богословських студій, повернувся до Бразилії (1976).
У 1977 році продовжує і завершує теологічне навчання в семінарії Отців Кларитіян у Куритибі; здобувши ступінь ліценціату з богослов'я.
Піддияконські свячення отримав 9 листопада 1979 року в кафедральному соборі Святого Івана Христителя в Куритибі, дияконські – 21 листопада 1979 року в церкві Пресолодкого Серця Ісусового в Маллет, священичі – 10 лютого 1980 року в церкві Покрови на Алто Параізо, Бом Сусессо, Парана. Святителем у кожному із ступенів був Преосвященний Владика Єфрем (Кривий), тодішній Єпарх Куритибський.
У 1980 році номінований тимчасовим сотрудником кафедральної парафії і наглядачем Великої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата в Куритибі. 30 серпня 1980 року стає настоятелем парафії Святого Йосифа Обручника в Дорізоні, Маллет.
1 вересня 1983 року призначений парохом парафії Пресолодкого Серця Ісусового в Маллет і ректором Малої єпархіальної семінарії св. свщмч. Йосафата у Маллет.
10 листопада 1986 року стає парохом катедральної парафії Святого Івана Христителя у Куритибі, а 6 січня 1993 року – ректором Великої семінарії св. свщмч. Йосафата в Куритибі. Водночас стає головою Єпархіальної катехитичної комісії і членом Єпархіальної пресвітерської ради.
Грамотою від дня 14 лютого 2000 року призначений настоятелем парафії Святого Йосифа Обручника в К антаґало, Парана. У січні 2004 року виїжджає до Рима і вступає на навчання до університету Отців Салезіян (Салезіанум), де студіює і спеціалізується на факультеті катехитики. Там пише докторську працю.
20 червня 2007 року призначений єпископом-помічником Куритибської єпархії. Архиєрейська хіротонія відбулася 16 вересня 2007 року в церкві Пресвятого Серця Ісусового в містечку Маллет. Головним святителем з благословення Блаженнішого Любомира був Високопреосвященний Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), ЧСВВ, Митрополит Вінніпезький, а співсвятителями – Владика Володимир (Ковбич), ЧСВВ, Єпарх Куритибський, та Владика Єфрем (Кривий), ЧСВВ, Єпископ-емерит Куритибської єпархії.
Владика Єфрем (Кривий), ЧСВВ,
Єпископ-емерит
Народився 12 грудня 1928 року в колонії Салтіньо (українська вулиця), Іваї, Парана (Бразилія). Початкову школу закінчив у рідному Салтіньо. В 1940 році вступив до Малої семінарії Святого Йосифа (Отців Василіян) у Прудентополісі (Парана). У січні 1943 року вступив до новіціяту Отців Василіян у Прудентополісі. У 1945 році переїжджає на Ірасему, де здобув гуманітарну і філософську освіту. Наприкінці 1948 року розпочав богословські студії в Григоріянському університеті в Римі, здобув ступінь бакалавра та ліценціята.
1 січня 1950 року склав довічні обіти в Римі в церкві Святих Сергія і Вакха. Піддияконські свячення отримав 4 березня 1951 року в Колегії Святого Священномученика Йосафата в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко). Дияконські свячення отримав 25 березня 1951 року в Римі, а ієрейські свячення — 12 листопада 1951 року в церкві Святих Сергія і Вакха в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко).
Від серпня 1952 до 1955 року – помічник в церкві Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі; віце-ректор і професор Малої семінарії Святого Йосифа.
1955-1959 роки – ректор і професор тієї самої Малої семінарії.
1959-1969 роки – ігумен обителі і парафії Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі.
1961 року – магістер новіціяту Сестер Служебниць і Катехиток Серця Ісусового.
1965 року – обраний консультором бразилійської провінції Святого Йосифа.
1969 року – брав участь у Генеральній капітулі Отців Василіян у Римі. Того самого року призначений ігуменом Студійної обителі Отців Василіян у Куритибі.
1970 року – обраний протоігуменом провінції Святого Йосифа Отців Василіян у Бразилії.
29 листопада 1971 року – номінований Єпископом-Помічником Владики Йосифа Мартинця з правом наступництва.
13 лютого 1972 року Святіший Отець Павло VI в базилиці Святого Петра в Римі уділив йому єпископські свячення. В березні повертається до Бразилії і розпочинає своє пастирське служіння разом із Владикою Йосифом Мартинцем.
У травні 1978 року – у зв’язку з тим, що Владика Йосиф склав повноваження, перебирає керівництво єпархією.
13 грудня 2006 року Святіший Отець Венедикт XVI, згідно 210 кан. § 1 Кодексу Канонів Східних Церков, потвердив зречення Владики Єфрема з уряду Єпарха Куритибського.
Владика Михаїл (Микицей),
Єпарх для українців католиків в Аргентині
Народився 17 жовтня 1934 року в селі Горохолина, Станіславівського повіту (сьогодні Івано-Франківської області) у родині Марії з Мартинюків та Василя Микицея, в якій було шестеро дітей: Олена, Михайло, Іван, Наталка, Марія і Ярослав. Сім'я Микицеїв емігрувала в 1938 році до Парагваю, поселившись у Колонія Фрам. У 1945 році ціла родина переїхала до Аргентини і посилилася у місцевості Авеллянеда на передмісті столиці Буенос Айрес.
1 березня 1948 року молодий Михаїл вступає до Семінарії Отців Оріоністів, де закінчує, в 1957 році, середню освіту й осягає диплом учителя народної школи та продовжує свої студії філософії. Між 1953-1954 рр. закінчує новіціят у Клайполе, недалеко м. Буенос Айрес, та 12 лютого 1954 року складає свої монаші обіти.
У 1959 році настоятелі Конгрегації відсилають молодого монаха Михайла до Рима для закінчення теологічних студій. Там же, вступає до Папського лятеранського університету, де став ліценціатом з теології в 1963 році.
У цьому ж році отримав піддияконські свячення (святитель Владика Іван Бучко), а у 1962 році з Владикою Андрієм Сапеляком – тоді ще Апостольським Візитатором для українців католиків в Аргентині – був висвячений на диякона. 21 квітня 1963 року отримав єрейські свячення в Малій українській семінарії в Римі (святитель Блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий).
У 1963 році повертається до Аргентини й оселюється знову в Пресіденція Роке Саенз Пеня, в Інституті Дон Оріоне, де працює як учитель, а 16 березня 1965 року стає директором тої Народної школи аж до 1984 року. Від того часу, на прохання Владики Сапеляка, протягом двадцяти років також виконує свою пастирську діяльність опікуючись українськими вірними, що живуть у провінціях Чако й Формоза, на півночі Аргентини.
У 1979 році Владика Андрій Сапеляк номінує отця Михаїла Микицея Радником Української католицької єпархії в Аргентині.
23 червня 1990 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінує отця Микицея Єпископом-помічником для Української католицької єпархії в Аргентині. 14 жовтня 1990 року в соборі Покрова Пресвятої Богородиці в місті Буенос Айрес отримав єпископські свячення (святителі Владика Андрій Сапеляк і Владика Єфрем Кривий (з Бразилії)). Відтак Владика Михаїл перебирає опіку над Вікаріятом єпархії на півночі Аргентини, з осідком у місті Посадас - столиці провінції Місіонес.
20 січня 1998 року після резиґнації Владики Андрія Сапеляка, Святіший Отець Іван Павло ІІ номінує Владику Микицея Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині.
20 квітня 1999 року Святіший Отець номінує Владику Михаїла Микицея Єпархом для українців католиків в Аргентині.
В Аргентинській єпископській конференції Владика Михаїл Микицей є членом Комісії для Церков східного обряду.
Владика Андрій (Сапеляк),
Єпископ-емерит
Народився 13 грудня 1918 року у с. Ришкова Воля Ярославського повіту на Перемишлянщині. Після закінчення Перемиської гімназії вступив до згромадження Отців Салезіян. Вишу освіту здобув у Салезіянському університеті в Італії (м. Торіно), факультет канонічного права.
1951 року організував у Франції Українську малу семінарію і був її першим ректором. 1961 року о. Андрія іменовано першим єпископом українських вірних у Аргентині, де він трудився 36 років. Спочатку Владика Андрій був іменований Апостольським Візитатором для українців католиків в Аргентині, а після створення єпархії - Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині.
У 1997 році Владика Андрій повернувся в Україну. На 80-у році життя їде з пасторальною місією у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Владика Андрій Сапеляк відомий як діяч Вселенської Церкви: член комісії Східних Церков на II Ватиканському Соборі (1962 – 1966). Владика автор праць: «Українці в Аргентині» (Буенос-Айрес, 1963), «Українська церква на II Ватиканському Соборі» (Рим, 1967), «Отець Степан Вапрович» (Рим, 1970), «Отець Іван Сенишин» (Львів, 1997), «Київська церква на Слов'янському Сході» (Львів, 1999), численних статей у аргентинських іспаномовних журналах та публікацій катехитично-літургійного змісту.
Владика Петро (Стасюк), ЧНІ,
Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії
Народився в Робліні (Манітоба) 16 липня 1943 року в фермерській родині. Після навчання в школі (9 класів, записався до колегії Святого Володимира (малої семінарії Отців Редемптористів, яку завершив 1960 року. Того самого року вступив до новіціяту Отців Редемптористів. 28 серпня 1962 року склав перші обіти, а 28 серпня 1965 року вічні обіти.
Богословську освіту здобув в університеті Святого Павла, де в 1967 році одержав дипломи B.T.H. і S.T.B. Крім того, він вивчав французьку та українську мови в універстеті ім. Тараса Шевченка в Оттаві (Канада) і в Турсі (Франція).
Ієрейські свячення отримав 2 липня 1967 року в церкві Святого Йосифа у Вінніпезі (Манітоба), святитель – митрополит Максим Германюк.
1967 – 1975 рр. – сотрудник парафії Святого Спасителя в Робліні (Манітоба). Водночас виконував обов’язки префекта та учителя в колегії Святого Володимира.
1975 – 1978 рр. – сотрудник парафії Найсвятішого Серця в Ітуні (Саскатун).
1978 – 1981 рр. – парох парафії Святої Євхаристії в Торонто.
1981 – 1993 рр. – обіймав посаду директора колегії Святого Володимира та служив там.
9 березня 1993 року отримав архієрейську хіротонію (святитель – митрополит Максим Германюк) і 2 травня 1993 року інтронізований в катедрі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла.
Владика Петро Стасюк заснував рух Молодь Христові в Австралії і є членом екуменічного комітету і секретарем іміграційного комітету в Єпископському комітеті Австралії.
Інформація Департаменту інформації УГКЦ
Посилання обов'язкове
