1 листопада 2008 року

Бл. свящмуч. Теодора (Ромжі).
Преп. Йоіла.
Св. муч. Уара.
Преп. Івана Рильського.

Короткий життєпис святого дня
Рядовий Апостол
Рядове Євангеліє
Оповідання для роздумів
Прохання про молитву

Блаженний Теодор Ромжа

Блаженний Теодор Ромжа народився 14 квітня 1911 року у Великому Бичкові на Закарпатті. В 1930 році закінчив з відзнакою державну гімназію в Хусті. Того ж року розпочав філософські й теологічні студії в Римі, де й був висвячений на священика в 1936 році. Після вимушеного повернення на Закарпаття був призначений 1938 року парохом сіл Березове і Нижній Бистрий. У 1939 році о. Теодор став духівником і професором Ужгородської духовної семінарії. У 1944 році його висвячено на єпископа Мукачівської єпархії.

Владика Теодор був добрим пастирем свого духовного стада, заохочував своїх священиків і вірних до стійкості у католицькій вірі. 26 жовтня 1947 року, коли владика Теодор повертався зі села Лавки, що неподалік Мукачева, на нього було скоєно наїзд автомобілем. У лікарні важкопораненого владику отруїли. Єпископ Теодор Ромжа прославив Бога мученицькою смертю 1 листопада 1947 року. 27 червня 2001 року у Львові був проголошений блаженним Папою Іваном Павлом II. Його мощі спочивають у крипті катедрального храму в Ужгороді.

Святий Йоіл

Св. пророк Йоіл жив на вісімсот літ перед Христом. Його устами грозив Бог своєму вибраному народові тяжкими карами за невдячність, а одночасно в своїй невисказаній доброті кликав їх до покаяння: "Оберніться до Мене всім серцем у пості, плачі й жалю. Роздирайте свої серця, а не одежу, і наверніться до Господа, свого Бога, бо Він добрий і милосердний, довготерпеливий і багатий на милосердя та й боліє над нещастям...

Про зіслання Святого Духа Йоіл пророкував: "І станеться після того, що на всякого зіллю свого Духа, і будуть ваші сини й ваші дочки пророкувати; старим людям у вас будуть сни від Мене снитися та й молоді будуть у вас видіння бачити".

Святий Уар

За цісаря Максиміяна служив у Єгипті при війську хоробрий вояк Уар, що був одночасно потайним християнином. Під час переслідування християн він заходив до в'язниць і послуговував ув'язненим християнам. Коли одного разу до в'язниці привели сімох пустельників, він негайно поспішив до них і провів з ними цілу ніч на побожних розмовах, а опісля довгий час приносив їм до в'язниці поживу. Коли в тому часі один із пустельників помер, Уар зголосився на його місце. Незабаром він згинув мученицькою смертю за Христову віру, на початку 4 століття.

Тіло св. Уара забрала християнка Клеопатра і тайком перенесла до Сирії, де його з пошаною поховала. До гробу св. мученика почало приходити багато християн. Згодом Клеопатра збудувала церкву св. Уара і в ній зложено мощі св. мученика. Коли помер її син, вона поховала його біля гробу св. Уара. Опісля роздала свій маєток убогим, а сама проживала до смерти серед молитов і постів при церкві св. мученика Уара.

2 послання ап. Павла до Коринтян 1, 8-11

Браття, ми бо не хочемо, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії жити. Ми мали самі в собі вирок смерті, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. Він визволив нас від такої смерті і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, як ви поможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається ради багатьох осіб, також багато хто складав за нас подяку.

Євангеліє від Луки 5, 27-32

В тому часі, коли проходив Ісус, побачив митника, на ім'я Леві, що сидів на митниці, і сказав до нього: Ходи за Мною! Той, кинувши все, встав і пішов за Ним. Потім Леві справив для Нього великий бенкет у своїй хаті. Була там велика сила митарів та інших з ними за столом. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до Його учнів, говорили: Чого ви з митарями і грішниками їсте і п'єте? Ісус у відповідь сказав їм: Не здорові потребують лікаря, але хворі. Я прийшов кликати не праведників, але грішників до покаяння.

Хто ти?

Жінка, що була в комі, помирала. Раптом відчула, ніби її взято до неба і вона стоїть на Страшному Суді.

– Хто ти? – запитав у неї Голос.

– Я – дружина мера, – відповіла вона.

– Я не питаю тебе, чия ти дружина, а хто ти.

– Я – мати чотирьох дітей.

– Я не питаю, чия ти мати, а хто ти.

– Я – вчителька.

– Я не питаю тебе, яка твоя професія, а хто ти.

І так далі. Щоб жінка не відповіла, вона так і не могла дати задовільної відповіді на питання.

– Хто ти?

– Я – християнка.

– Я не питаю тебе, яке твоє віросповідання, а хто ти.

– Я – та, що кожен день ходила до церкви і завжди допомагала бідним і нужденним.

– Я ж не питаю тебе, що ти чинила, а хто ти.

Вона, очевидно, провалила екзамен, бо знову опинилася на землі. Коли оговталася від хвороби, постановила з'ясувати, хто ж вона. Й у цьому полягала вся різниця.

Твій обов'язок – бути. Не бути кимсь, ні також ніким – бо у тому криється жадібність і честолюбство. Не бути тим чи отим – бо таким чином стаєш обумовленим чимось, – а просто бути.

Ентоні де Мелло "Молитва жаби", том 1 - Свічадо, 1999

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за упокій Петра та за всіх померлих предків по роду;
- за упокій Оксани, Павла, Єви, Йосипа та за всіх померлих предків по роду;
- за упокій Ольги, Михайла, Василя та за всіх померлих предків по роду;
- за упокій Петра, Марії, Івана та за всіх померлих предків по роду;
- за упокій Катерини, Михайла та за всіх померлих предків по роду.