Послання Святішого Отця Венедикта XVI, Папи Римського,
до 94-го Всесвітнього дня мігрантів та біженців
(13 січня 2008)

Молоді мігранти

Тема Всесвітнього дня мігрантів та біженців спонукає нас задуматися над проблемою міграції молоді, яку часто порушують засоби масової комунікації. Варто зазначити, що глобалізаційний процес, який охопив весь світ, сприяє залученню молоді до еміграції та життя далеко від своїх сімей та країн походження. Як наслідок, молодь, обдарована найкращими інтелектуальними здібностями, залишає свою країну. Водночас у державах, які приймають мігрантів, чинні закони ускладнюють процес інтеграції приїжджих.

З уваги на те, що еміграція набуває дедалі більшого поширення та охоплює щоразу більше людей із кожного соціального прошарку, важливо, щоб державні установи, гуманітарні організації, а також Католицька Церква допомогали мігрантам, особливо молодим. Адже міграційна молодь так звану проблему “подвійної приналежності” відчуває надзвичайно гостро: з одного боку, вона не хоче втратити культури свого походження, а з іншого – прагне, аби її органічно прийняли в новому для неї суспільстві, що передбачає повну її асиміляцію, результатом якої є втрата традицій її предків. Треба сказати також про те, що дівчата часто стають жертвами експлуатації, морального шантажу та всіляких зловживань. А підлітки, діти, яких не супроводжують дорослі, нерідко опиняються на вулиці, покинуті усіма. Вони для експлуататорів лише об'єкт фізичного, морального та сексуального насильства.

Неможливо мовчки споглядати картини відчаю біженців у великих таборах всього світу, серед яких багато дітей та підлітків. Та хіба ці маленькі створіння прийшли у світ не з такими ж самими законними правами та сподіваннями на щастя, як і всі інші?! Вони також потребують стабільності, спокою та безпеки! Утім ці діти бачили у своєму житті тільки примусові “табори”, розміщені далеко від місць проживання корінного населення, де їх позбавляли можливості навіть нормально відвідувати школи. То чи можуть вони після такого з впевненістю дивитися у майбутнє?! Їм потрібна допомога… допомога кожного з нас.

Отож, як можна задовольнити сподівання молодих мігрантів? Чим допомогти їм? Насамперед, потрібно підтримувати (духовно й матеріально) сім'ї та школи. Так, багато труднощів, з якими зіштовхується міграційна молодь, пов'язані з рідними сім'ями, оскільки руйнуються традиційні ролі, що існували у країнах походження, та виникають суперечності у зв'язку з тим, що батьки і надалі прив'язані до своєї культури, а діти в новому соціальному середовищі швидко всмоктують особливості нової культури. Так само варто згадати про труднощі та незручності для дівчат та хлопців, коли їх змушують іти на навчальні курси у країнах, до яких вони приїхали. У такому разі сама навчальна система тієї держави мусить зважати на їхнє становище та забезпечити шляхи інтеграції молодих іммігрантів. Важливо також створити поміж усіма студентами у класі клімат взаємної пошани та діалогу, заснованого на загальних принципах та цінностях, спільних для усіх культур. Обов'язок кожного – вчителів, родин і самих студентів – допомогти молодим мігрантам якнайкраще сприйняти виклик інтеграції та надати змогу здобути все те, що сприятиме їхній культурній та професійній формації. Це перш за все стосується молодих біженців, для котрих мають бути передбачені доступні програми і в царині навчання, і у підготовці до якоїсь діяльності (праці), що стане основою поступового влиття у новий соціальний, культурний і професійний світ.

Щодо Церкви, то вона дуже уважно стежить за світом мігрантів та сприяє, аби ті, котрі отримали християнське виховання у своїх країнах, частину цієї спадщини – спадщини віри та євангельських цінностей – приносили у нове для себе суспільство. Отож церковні спільноти мають ласкаво зустрічати молодь, дітей та їхніх батьків, намагатися зрозуміти злигодні їхнього життя та сприяти їхньому вирішенню.

Постійно зростає кількість юнаків та дівчат, котрі перебувають далеко від дому у зв'язку з навчанням за кордоном. Ця молодь потребує особливої пасторської опіки, тому що є не просто студентами, а тимчасовими мігрантами. Вони часто почуваються самотніми, а іноді ще й зазнають економічних труднощів. Церква зі своєю материнською турботою співчуває їм, надає пасторальну й соціальну допомогу.

Отже, молодим людям потрібно допомогти у пошуках шляхів до динамізму різних культур, для збагачення свого внутрішнього світу, за рахунок контактів із студентами інших культур та релігій. До того ж, це навчання та формація можуть сприяти зміцненню віри молодих християн, стимулювати відкритість до універсалізму, який є складовим елементом Католицької Церкви.

Дорога міграційна молоде, будь готова будувати більш справедливе та братерське суспільство, сумлінно виконуючи свої зобов'язання щодо сім'ї та держави. Шануй закони та ніколи не дозволяй ненависті та насильству перемагати Тебе. Намагайся бути протагоністом світу, у якому царюватиме розуміння та солідарність, справедливість та мир. Рости у знанні та любові до Христа. Ісус прагне, щоб Ти був (була) Його правдивим другом, а для цього Тобі потрібно вибудувати близькі стосунки з Ним постійною молитвою і дослуханням до Його Слова. Він хоче, щоб Ти був (була) Його свідком. Для цього потрібне Твоє зобов'язання жити Євангелієм, виявляти це у конкретних діях любові до Бога та щирого служіння Твоїм братам і сестрам. Церква також потребує Тебе і сподівається на Твій внесок. Ти можеш відіграти роль Божого провидіння у теперішньому контексті євангелізації. Ви, ті, що приходите з різних культур, але об'єднані приналежністю до однієї Церкви Христа, можете показати, що Євангеліє є “живим” та підходить для кожної ситуації. Це старе та завжди нове послання. Це слово надії та спасіння для всіх людей усіх рас та культур, усіх віків та ер.

Марія, Матір усього людства, та Йосиф, котрі були біженцями разом з Ісусом у Єгипті, опікуються кожним з Вас, Вашими сім'ями, а також волонтерами та пасторальними працівниками, котрі допомагають Вам своїм бажанням і дружньою підтримкою.

Нехай Господь завжди буде поруч з Вами і Вашими сім'ями, щоби разом Ви могли подолати перешкоди, матеріальні й духовні труднощі, які траплятимуться на Вашому шляху. Апостольського Благословення кожному з Вас і всім тим, хто дорогий Вам!

Ватикан
18 жовтня 2007 року