03 лютого 2012 року
Преп. Максима Ісповідника.
Св. муч. Неофіта.
Свв. мучч. Євгенія, Кандида, Валеріана й Акили.
- Короткий життєпис святого дня
- Рядовий Апостол
- Рядове Євангеліє
- Оповідання для роздумів
- Прохання про молитву
Преподобний Максим Ісповідник
Преподобний Максим Ісповідник народився в Константинополі біля 580 року і виріс в благочестивій християнській сім'ї. В юності він отримав різносторонню освіту: вивчив філософію, граматику, риторику, досконало володів Богословською діалектикою. Коли преподобний Максим поступив на державну службу, знання і сумлінність дозволили йому стати першим секретарем імператора Іраклія (611 - 641). Але придворне життя обтяжувало його, і він віддалився в Хрисопольську обитель (на протилежному березі Босфору - нині Ськутарі), де прийняв чернече постриження. Своїм смиренням він незабаром заслужив пошану від братії і був вибраний ігуменом монастиря, але і в цьому сані, по своїй незвичайній скромності, він, за власними його словами, "залишався простим ченцем". В 633 році на прохання одного майбутнього богослова святителя Єрусалимського Патріарха Софронія (пам'ять 11 березня), преподобний Максим залишив обитель і виїхав до Олександрії.
Імператор Констанс II наказав схопити преподобного Максима за його засудження монофелітської єресі. Цей наказ був виконаний через п'ять років, в 654 році. Преподобного Максима звинуватили в зраді вітчизні і ув'язнили. В 656 році він був засланий у Фракію, а потім знову привезений в Константинопольську в'язницю. Преподобного разом з двома його учнями піддали найжорстокішим тортурам: кожному відрізали язик і відрубали праву руку. Потім їх заслали до Колхіди. Але тут Господь здійснив чудо: всі вони віднайшли здатність говорити і писати. Преподобний Максим помер 13 серпня 662 року.
Святий Неофіт
Святий Неофіт жив у місті Нікеї в Малій Ази за правління Імператора Діоклетіана. Він був таким побожним юнаком, що Бог прославив його чудами, коли він мав тільки 10 років. Згодом Неофіт жив у печері, де прославляв Бога своїм подвижницьким життям. Загинув мученицькою смертю 290 року за Христову віру під час переслідування християн.
Святі мученики Євгеній, Кандид, Валеріан й Акила
Святі мученики Євгеній, Кандид, Валеріан й Акила постраждали за віру в Христа під час царювання Діоклетіана і Максимільяна (284 - 305) від полководця Лісія. Валеріан, Кандид і Акила під час гонінь сховалися в Гранезондських горах, віддавши перевагу життю із звірами та перебуванню серед язичників. Але і тут вони були скоро знайдені і приведені в Гранезонд. За сміливе і тверде визнання Христової віри святих мучеників били воловими жилами, посипали рани сіллю і палили вогнем. Через декілька днів був узятий і Євгеній, його піддали тим ж мукам. Після катувань чотирьох мучеників кинули в розжарену піч; коли ж вони вийшли з неї неушкодженими, їм відсікли голови. Прийняли святі мученицьку смерть у другій половині III ст.
2 соборне послання ап. Петра 1, 1-10
Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які справедливістю Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали рівноцінну нашій віру: Благодать вам і мир нехай збільшується через пізнання Бога й Ісуса, Господа нашого. Бо Його Божа сила дала нам усе, що потрібне до життя й побожности, завдяки пізнанню Того, хто нас покликав своєю славою та силою. Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюдилось у світі. Тому докладіть усі ваші старання і зрощуйте в вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, у пізнанні стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність, у побожності братолюбство, у братолюбстві загальну любов. Бо якщо це буде в вас, і його буде в вас багато, то воно не залишить вас без діла й без глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів. Тому брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання й вибрання.
Євангеліє від Марка 13, 1-8
В той час, як виходив Ісус із храму, каже Йому один з Його учнів: Учителю, глянь, яке каміння, яка будівля! Ісус сказав до нього: Бачиш оці великі будівлі? Камінь на камені не лишиться тут, якого б не перевернули. Як Він сидів на Оливній горі, проти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій спитали Його на самоті: Скажи нам, коли це буде і який буде знак, коли все те має сповнитися? Тоді Ісус почав до них промовляти: Уважайте, щоб ніхто не обманув вас. Багато прийде під Моїм ім'ям і казатимуть вам: Це я! — і багатьох зведуть. Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець. Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.
Великі завіси святині
У цю мить обличчя царя проясніло, а його очі засяяли. Він звернувся до купців:
– Мішки, які ви привезли, віддайте цій жінці. Вона заслужила їх своїм милосердям. Бо хоча це рука Бога врятувала вас, однак саме ця жінка була Його знаряддям.
А звертаючись до жінки, Соломон сказав:
– Візьми ці мішки, наповнені золотом і сріблом, вони належать тобі. Це Божа винагорода за твій мішечок борошна. І нехай Боже ім’я буде благословенне на віки віків. Бо Він однією рукою відбирає в бідної вдови єдиний жалюгідний мішечок борошна, кидає його в розбурхане море, а другою, натомість, віддає три мішки, повні золота й срібла, врятовані з морської безодні, щоб утішити цю вдову й висушити сльози, які течуть по її щоках. Нехай, отже, благословенне буде ім’я Боже на віки віків. Амінь.
Однак ця свята жінка відмовилася від срібла й золота, сказавши:
– Нехай небо захистить мене від того, щоб я взяла те, що належить Богові. Я – проста жінка, не шукаю розкоші й багатств, хочу лише жити з праці своїх рук. І якщо з ласки Бога я матиму працю, то своїми руками зароблю на життя. Нитки й голка, а також гачок для плетіння завжди давали мені змогу утримувати себе, і поки матиму їх, нічого мені не бракуватиме.
Так воно й сталося. Цар Соломон наказав, щоб жінці доручили зіткати великі завіси для Святині в Єрусалимі.
Бруно Ферреpо, "Золоті вікна", Свічадо, 2008
Прохання про молитву
З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).
Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.
Просимо помолитися
- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за виздоровлення та Боже благословення для Романа;
- за здоров'я, Боже благословення, щасливу долю та за створення щасливої родини для Лесі;
- за здоров'я і Боже благословення для Андрія, вагітної Оксани та Левка, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за здоров'я та Боже благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхніх сім'яx;
- за здоров'я та Боже благословення для Романа;
- за виздоровлення та Боже благословення для Соломійки;
- за здоров'я та Боже благословення для Тараса.
(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).
