Звернення до Папи Римського Івана Павла ІІ народних депутатів України з проханням надати патріарший статус УГКЦ

Понад 150 народних депутатів України підписали звернення до Папи Римського Івана Павла ІІ з проханням надати патріарший статус Українській Греко-Католицькій Церкві.

Як повідомив ініціатор збору підписів у депутатському середовищі народний депутат України, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна" Олекса ГУДИМА, атмосфера під час збору підписів була надзвичайно доброзичливою як до Греко-Католицької Церкви, так і до тих народних депутатів, які найбільше до цього спричинилися.

Олекса ГУДИМА поінформував про ініціативу народних депутатів Главу Української Греко-Католицької Церкви Блаженнійшого Любомира.

Його Святості Івану Павлу II Папі Римському

Ваша Святосте!

Ми, депутати українського парламенту, досі відчуваємо неповторну атмосферу молитви і благодаті, яка зійшла на нашу землю під час Вашого пастирського візиту в Україну у червні 2001 року Божого. Через Ваше паломництво, Святіший Отче, преобразилися християнською любов'ю серця багатьох наших співвітчизників, за що ми ніколи не перестанемо бути Вам вдячними. І в Києві, і у Львові Ви відзначали особливу роль Української Греко-Католицької Церкви як такої, що ввібрала в себе християнське благочестя і Східної, і Західної Церкви, утворивши синтез цих двох традицій, ставши об'єднувальним мостом поміж Заходом і Сходом. Надія, якою сповнилися тоді наші серця, що вбирали в себе Ваші слова, надихає нас запропонувати Вашій доброзичливій увазі надзвичайно важливу проблему - визнання за Українською Греко-Католицькою Церквою патріаршого статусу.

Не нам, політикам-законодавцям, викладати тут богословські та еклезіальні аргументи на користь такого визнання. Їх уже не раз було запропоновано Вашій ласкавій увазі як одностайне прохання синоду єпископів УГКЦ. Таке прохання уперше висловив Сповідник Віри, довголітній політв'язень і страстотерпець за свою Церкву, Верховний Архієпископ УГКЦ Йосиф Сліпий 11 жовтня 1963 р. у своєму слові до Отців ІІ Ватиканського собору, що вже тоді було сприйнято прихильно.

Цим нашим зверненням до Вас, Святіший Отче, хочемо засвідчити, що прагнення піднести статус УГКЦ до патріаршої гідності є давнім бажанням не лише окремих ієрархів, а й усієї повноти Божого люду цієї Церкви. Воно випливає з усвідомлення того, що, кажучи словами Патріарха Йосифа Сліпого, "її свідчення підтверджене кривавою печаттю безстрашного ісповідництва, терпіння, мучеництва і горами наших жертв" (Заповіт; с. 20). Сьогодні в незалежній Українській державі відбулося чудодійне відродження й оновлення цієї Церкви -- усіх її ієрархічних структур, освітніх установ, чернечих згромаджень, мирянських об'єднань; осідок Верховного Архієпископа перенісся із Риму на рідну землю. Тут забуяло багате літургійне життя, відбувається нова євангелізація наших співвітчизників, зокрема молоді, прощі до святих місць збирають десятки, а іноді сотні тисяч паломників. Усе це є ознаками того, що Українська Греко-Католицька Церква є втіленням Бога Живого серед нашого народу, а тому заслуговує на увінчання її патріаршою гідністю.

Не нам також говорити про ті перестороги, застереження, які висувають проти остаточного вирішення питання про Патріархат УГКЦ. Ми про них знаємо і з усією відповідальністю запевняємо Вас, Святіший Отче, що визнання Патріархату Української Греко-Католицької Церкви не може бути і не буде спрямоване на шкоду будь-кому, будь-якій Церкві, яка діє сьогодні в Україні; навпаки, цей акт послужив би релігійній консолідації українського народу. Адже всі ми, що тут підписалися, відстоюємо також визнання автокефалії за Українською Православною Церквою Київського Патріархату.

Святіший Отче!

Ми віримо, що все на землі є у волі Творця Всевишнього, а тому і в нас, в Україні, як і в усьому світі, здійсниться Його воля: "Щоб усі були одно" (Ів. 17:21). Ми переконані, що до цієї мети нас наближатимуть рішення, які опиратимуться не на хисткі тимчасові опори політичної дипломатії, а на надійний камінь, на якому Учитель доручив побудувати Церкву своєму учневі Петру. Спираючись на досвід світової й української історії, а також покладаючи наші надії на Господа, звертаємося до Вас, Ваша Святосте, із проханням визнати патріарший статус Української Греко-Католицької Церкви. Звертаємося із синівською пошаною і проханням про молитви .  

Подаємо прізвища 50 депутатів, які першими поставили свій підпис під цим зверненням :

Л. Кравчук, І. Плющ, В. Ющенко, Ю. Костенко, Ю. Тимошенко, В. Пинзеник, Б. Тарасюк, С. Гавриш, П. Порошенко, В. Пустовойтенко, А. Матвієнко, Ю. Ключковський, І. Шурма, І. Юхновський, І. Драч, І. Заєць, П. Мовчан, В. Мусіяка, Г. Удовенко, М. Косів, Я. Кендзьор, П. Олійник, П. Качур, Т. Стецьків, Т. Чорновіл, А. Шкіль, С. Хмара, І. Гаврилюк, О. Білозір, І. Осташ, В. Яворівський, О. Тягнибок, П. Писарчук, П. Димінський, І. Гринів, М. Гладій, Л. Танюк, Я. Джоджик, І Стойко, І. Васюник, М, Мартиненко, В. Стретович, В. Борзов, А. Писаренко, Є. Червоненко, Т. Прошкуратова, О. Івченко, Р. Ткач, О. Білорус, О. Гудима

„Поступ”
№ 58 (1367), четвер 11-17 березня 2004 року