24 січня 2012 року

Преп. Теодосія, спільного життя начальника.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

 

Святий Теодосій Великий

Святий Теодосій Великий народився 423 року в містечку Гарисі у провінції Каппадокії, що в Малій Азії. Юнаком вирушив до Єрусалима, щоб у пустелі вести богопосвячене життя. За благословенням св. Симеона Стовпника замешкав на горі Сіон. Невдовзі він поселився у печері, де прожив 30 років у молитві, пості й чуванні. Теодосій збудував великий монастир, в якому монахи жили за правилами чернечого життя св. Василія Великого.

Теодосій мужньо обороняв святу віру від єретиків. Його красномовні проповіді та численні чуда навертали до правдивої віри багато людей. Коли імператор довідався, що в Єрусалимі одна жінка зцілилася від раку, діткнувшись одежі Теодосія, то вигнав його з країни. Повернувшись із заслання, Теодосій прожив ще 11 років і відійшов у вічність 529 року.

 

Соборне послання ап. Якова 3, 1-10

Улюблені, нехай, між вами не буде багато тих, що хочуть стати учителями, знаючи, що за те приймемо більший засуд. Всі бо ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той чоловік досконалий, що може загнуздати й усе тіло. Коли вкладаємо коням у рот гнуздечки, щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом. А ось кораблі, хоч і які великі, та ще й до того гнані сильними вітрами, кермуються маленьким стерном за волею стерничого. Так само і язик: член маленький, а хвалиться вельми. Ось малий вогонь, а які великі речі він спалює. І язик - вогонь, цілий світ несправедливості!. Язик так уміщений між нашими членами, що бруднить усе тіло і запалює круг нашого життя, і сам запалений вогнем пекельним. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані і приборкуються людською істотою. Язика ж ніхто з людей не може приборкати: він зло, якого не можна стримати, наповнений смертельною отрутою. Ним благословляємо Бога й Отця, і ним клянемо людей, що створені на Божу подобу 3 тих самих уст виходить благословення і прокляття. Так, мої брати, не повинно бути.

Євангеліє від Марка 11, 11-23

В той час увійшов Ісус в Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію. На другий день, коли вони виходили з Витанії, Ісус зголоднів. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чого на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не найшов нічого, бо ще не була пора смоков. І звернувшись до смоковниці, промовив: Нехай ніхто повіки не їсть плоду з тебе! Учні Його чули це. Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали і купували в храмі. Ісус поперикидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! Почули це первосвященики та книжники і шукали, як би Його погубити, але боялися, бо ввесь народ дивувався Його науці. А як настав вечір, Він вийшов за місто. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. Тоді Петро, згадавши, каже Йому: Учителю, дивися, смоковниця, що Ти прокляв, усохла. Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.

 

Повернення музиканта, який грав на сопілці

Колись давно в найдальшому куточку світу було місто, яке називалося Гамелін. Воно зачаїлося там, немов зіщулена тваринка. До нього вела лише одна дорога, яку постійно розмивали дощі, й тоді місто ставало цілком відрізаним від решти світу. Щоправда Гамелін був досить заможним містом і до того ж доволі відомим з огляду на свою давню історію, пов’язану зі страшною навалою мишей, сопілкарем-чарівником, неймовірною скупістю мешканців і дітьми, які зникли в печері великої гори, що височіла неподалік. Це – дуже давня історія, яку розповідали дітям і яку ви теж, можливо, знаєте.

Бруно Ферреpо, "Золоті вікна", Свічадо, 2008

 

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за виздоровлення та Боже благословення для Романа;
- за здоров'я, Боже благословення, щасливу долю та за створення щасливої родини для Лесі;
- за здоров'я і Боже благословення для Андрія, вагітної Оксани та Левка, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за здоров'я та Боже благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхніх сім'яx;
- за здоров'я та Боже благословення для Романа.

(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).

Ваше ім'я:
Ваше прохання: