29 травня 2011 року
Неділя 6-а по Пасці, про сліпородженого.
Преп. Теодора Освященного, учня Пахомія.
- Короткий життєпис святого дня
- Рядовий Апостол
- Рядове Євангеліє
- Оповідання для роздумів
- Прохання про молитву
Неділя сліпородженого
Назву ця неділя отримала задля чуда прозріння сліпонародженого юнака. Сила чудес Ісуса дуже налякала первосвящеників, книжників та фарисеїв, які боялись, що весь народ піде за Ним. Тому вони винесли постанову, що виключать із синагоги всіх, які увірують в Ісуса. З Євангелія від Івана ми довідуємося, який великий страх мали батьки оздоровленого сліпонародженого юнака. Вони боялися покарання, бо навіть не прийшли подякувати Ісусові й вдавали, що вони з цим чудом нічого спільного не мають: "Питайтеся нашого сина, він дорослий".
Як не дивно, людина темна, яка не мала змоги нічого бачити, повірила в Ісуса Христа, що Він є обіцяним Сином Божим, Який мав прийти на цей світ. А не повірили ті, які повинні були добре це знати і пізнати в Ньому обіцяного Месію. Більшість людей народжуються на цей світ зрячими, але слід ще духовно прозріти, тому що всі ми на цей світ приходимо засліплені гріхом. Духовне прозріння відбувається через слухання слова Божого і покаяння, тобто навернення на шлях спасіння.
Святий Теодор Освященний
Святий Теодор Освященний походив з єгипетської Тебаїди Горішньої. Ще юнаком пішов до монастиря у пустелі Табенна, де його з радістю прийняв св. Пахомій. Коли Теодорові виповнилося 30 років, його було висвячено на священика і призначено настоятелем монастирів у Табенні.
Коли одного разу св. Пахомій захворів, Теодор погодився стати його наступником. Тоді св. Пахомій вирішив вилікувати свого улюбленого учня від гордості, звільнивши його від обов'язків наставника. Наступником св. Пахомія став побожний монах Орсиній, який невдовзі, коли первісна ревність у монастирях почала занепадати, призначив Теодора своїм помічником. Теодор був наділений Божим даром передбачення подій і творення чудес. Він віддав Богові душу на Великдень 368 року.
Діяння святих апостолів 16, 16-34
В тих днях, як апостоли йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала віщунського духа, і віщуванням справляла своїм панам великий прибуток. Ідучи слідом за Павлом, вона кричала: Ці люди - слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння! Чимало днів вона таке робила. Надокучило це Павлові, і, обернувшись, він сказав до духа: Наказую тобі ім'ям Ісуса Христа: Вийде з неї! І в ту ж мить він вийшов. Її пани, побачивши, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла і Силу й потягли на майдан до влади. Привівши ж їх до воєвод, сказали: Ці люди, юдеї, бунтують наше місто. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ні приймати, ні виконувати. І натовп, разом і воєводи, накинувся на них, і, здерши з них одежу, веліли їх бити різками. Завдавши їм чимало ран, кинули їх у в'язницю, наказавши в'язничному пильно стерегти їх. Той, одержавши такий наказ, вкинув їх до самої середини в'язниці і забив їх ноги у колоди. Павло і Сила опівночі молилися і співали Богу, і в'язні слухали їх. Раптом зчинився великий землетрус, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани з них всіх поспадали. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, гадаючи, що в'язні повтікали, витяг меч і хотів себе вбити. Тут Павло скрикнув сильним голосом, кажучи: Не завдавай собі ніякого лиха, бо ми всі тут. Попросивши світла, в'язничний ускочив до в'язниці і, тремтячи, кинувся у ноги Павлові та Силі, та, вивівши їх з відти, мовив: Панове, що мені робити, щоб спастися? Ті відповіли: Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і дім твій. І вони звістили слово Господнє йому і всім, що були в його домі. Узявши їх тієї години вночі, він обмив їхні рани і охрестився з усіма своїми. Якже запровадив їх до себе в господу, накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував у Бога.
Євангеліє від Івана 9, 1-38
В той час Ісус, проходячи, побачив чоловіка, сліпого зроду. Спитали Його учні: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він сліпим родився? Відповів Ісус: Ні він не згрішив, ні батьки його, але щоб діла Божі виявились на ньому. Поки дня, Я мушу робити діла Того, Хто послав Мене; бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. Поки Я у світі, Я — світло світу. Сказавши це, плюнув на землю, зробив грязь із слини і помастив гряззю очі сліпому. І сказав до нього: Іди, вмийся в купелі Силоамській (що у перекладі означає: Посланий). І пішов той, умився, і вернувся зрячим. Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: Чи то не той, що все сидів і жебрав? Одні казали: То він. Інші: Ні, але подібний до нього. Він же каже: Це я. І спитали його: Як прозріли твої очі? Він відповів: Чоловік, що зветься Ісус, зробив грязь, помастив мені очі і сказав: Піди до Силоаму і умийся. Пішов я, умився, і прозрів. Вони його спитали: Де він? Каже той: Не знаю. І ведуть того, що був сліпий, до фарисеїв. Була ж субота, коли Ісус зробив грязь і відкрив йому очі. Фарисеї спитали його, як він прозрів. Він сказав їм: Він поклав мені на очі грязь, я вмився, і бачу. Деякі з фарисеїв казали: Цей чоловік не від Бога, бо не шанує суботи. Інші мовили: Чи може грішний чоловік такі чуда робити? І виникла серед них незгода. І знову кажуть сліпому: Ти ж що кажеш про того, що відкрив тобі очі? Той відповів: Він — пророк. Однак, юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, аж поки не покликали батьків того прозрілого. І спитали їх: Чи то ваш син, про якого кажете, що він сліпим родився? Як же воно, що він тепер бачить? Батьки його у відповідь сказали: Знаємо, що то наш син, і що сліпим родився. А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не знаємо. Спитайте його: він дорослий і сам скаже про себе. Так казали його батьки, бо боялися юдеїв. Юдеї бо вже були змовилися, щоб виключити з синагоги кожного, хто Його визнаватиме Христом. Тому батьки його казали: Він дорослий, його спитайте. І вони покликали вдруге чоловіка, що був сліпий, та кажуть йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік — грішник. Озвався той: Чи він грішник, не знаю. Одне знаю: я був сліпий, і тепер бачу. Вони йому сказали: Що він тобі зробив? Як відкрив тобі очі? Той відповів: Я вже сказав вам, і ви чули; що іще хочете чути? Чи не хочете й ви його учнями стати? Ті з лайкою накинулись на нього і сказали: Ти — його учень! Ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він. У відповідь чоловік сказав їм: Тож воно і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він відкрив мені очі. Знаємо, що Бог не слухає грішників; а хто богобоязливий і чинить Його волю, того Він вислухає. Одвіку не чувано, щоби хто відкрив очі сліпому зроду. Якби він не був від Бога, не був би міг зробити нічого. Ті у відповідь йому сказали: Ти ввесь у гріхах родився, і нас навчаєш? І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, сказав до нього: Віруєш у Сина Людського? Той відповів: Хто Він, Господи, щоб я увірував у Нього? Сказав йому Ісус: І ти бачив Його, і той, хто говорить з тобою — це Він. Тоді той сказав: Вірую, Господи! І поклонився Йому.
Історія одного позіхання
Одного дня дівчинка вийшла на прогулянку зі своєю сестричкою, яка лежала у візочку. Маленька була втомлена й почала позіхати. Відтак і її старша сестра зробила те саме.
Продавець із крамниці з капелюхами, побачивши її, одразу ж і собі почав позіхати. Люди, які чекали на трамвай, та продавець газет теж заразилися позіханням.
Приїхав трамвай, і водій, побачивши, що у всіх відкриті вуста, також почав позіхати й не міг рушити.
Водій вантажівки, щоби побачити, чому стоїть трамвай, визирнув з віконця й теж почав позіхати. Інші шофери помітили це, зупинили автомобілі й собі стали позіхали.
Поліцейський хотів засвистіти у свій свисток, щоби примусити всіх їхати, але не зміг цього зробити, бо теж почав позіхати.
Невдовзі позіхали всі: люди, пси, коти, що жили в цьому місті, й навіть дощові черв’яки під землею! На щастя, незабаром настав вечір, і всі подалися відпочивати.
Бруно Ферреpо, "Небесна брама", Свічадо, 2008
Прохання про молитву
З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).
Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.
Просимо помолитися
- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за здоров'я Романа, Софії-Марії, ненародженої дочки Юрія та Роксолани, та за справедливе вирішення проблем родини;
- за Боже благословення і опіку пластунам;
- за Боже благословення та Божу опiку для Галини;
- за здоров'я Ольги;
- за здоров'я та Боже благословення для Романа;
- за здоров'я, Боже благословення та за створення щасливої родини для Лесі;
- за здоров'я і Боже благословення для Андрія, Оксани та Левка, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за здоров'я та Боже благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхніх сім'яx.
(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).
